Леся Лісняк - Збірник розповідей "Пригоди киці Елі", Леся Лісняк

Киця Еля та Новий рік

Настав холодний зимовий вечір, і киця Еля зручно вмостилася на підвіконні, спостерігаючи за тим, як на дворі сипле сніг. Село потопало у святкових вогниках, а з вікон будинків долинав сміх і запахи смачної випічки. Усі готувалися до найчарівнішого свята — Нового року.

Господиня зайшла до кімнати з коробкою прикрас і поставила її на підлогу.

— Елю, допоможеш мені прикрасити ялинку? — усміхнулася вона.

Киця підбігла ближче й обережно занурила свою лапку в коробку, досліджуючи блискучі кульки й гірлянди. Їй було цікаво, що це за яскраві речі, і вона легенько торкнулася лапкою золотої стрічки. Стрічка затріпотіла, і Еля, захоплена, почала гратися з нею, стрибаючи по кімнаті. Господиня сміялася, спостерігаючи за веселими витівками киці.

— Ну добре, досить гратися, давай прикрашати ялинку, — сказала вона, піднявши сріблясту кульку.

Разом вони почали вішати прикраси. Господиня розвішувала гірлянди, а Еля пильно стежила за кожним її рухом, інколи намагаючись допомогти лапкою. На верхівці ялинки господиня закріпила зірку, яка відразу засяяла у світлі святкових гірлянд.

Коли ялинка була готова, кімната наповнилася магічним сяйвом. Еля сиділа біля ялинки й дивилася, як відблиски від кульок танцюють по стінах, ніби маленькі казкові вогники.

Незабаром на столі з’явилися новорічні частування: медові пряники, цукерки, фрукти та мандарини, що наповнили кімнату солодким ароматом. Еля облизнулася, відчуваючи запах випічки, і тихенько нявкнула, привертаючи увагу господині.

— Звісно, ти теж отримаєш свій маленький подарунок, — сказала господиня і дістала зі схованки маленький пакуночок. Усередині була нова м’яка іграшкова мишка, спеціально для Елі.

Киця радісно підскочила й одразу ж почала гратися з мишкою, перекидаючи її лапками по підлозі. Господиня сіла біля каміна і задоволено спостерігала за своєю кицею, яка весело муркотіла від радості.

Коли годинник наближався до опівночі, господиня взяла Елю на руки і підійшла до вікна.

— Дивись, Елю, скоро настане Новий рік, — тихо сказала вона. — Це час, коли люди загадують бажання і вірять у чудо. Я бажаю, щоб у нас із тобою завжди було тепло й затишно, щоб ми були разом і насолоджувалися кожним моментом.

Еля притиснулася до господині, слухаючи її лагідний голос. Опівночі годинник пробив дванадцять разів, і з вулиці почувся звук феєрверків. Небо освітилося яскравими вогниками, які танцювали в повітрі різнокольоровими спалахами. Спочатку Еля трохи злякалася гучних звуків, але побачивши, як господиня усміхається, заспокоїлася і почала спостерігати за феєрверками з вікна.

Коли феєрверк закінчився, господиня налила собі чашку гарячого чаю, а для Елі підготувала невелику мисочку з улюбленим молоком. Вони сіли разом біля каміна, насолоджуючись теплом і затишком святкової ночі.

— З Новим роком, моя маленька помічнице, — сказала господиня, погладжуючи кицю по спинці. — Нехай цей рік принесе нам багато радості й щасливих моментів.

Еля замуркотіла від задоволення, згорнувшись клубочком у господині на колінах. Вона відчувала, що цей рік починається чудово, адже вони разом, і попереду їх чекає багато цікавих пригод.

Так закінчився цей чарівний новорічний вечір. Киця Еля заснула під світло гірлянд, відчуваючи, як магія Нового року наповнює весь будинок теплом, любов’ю і спокоєм.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍