У неї важка доля. Батьки загинули, а відчим використовував. Та що станеться, коли відчим віддасть її за борги владному, суворому чоловіку. Як зміниться її життя?

Якщо ви купили сукню з блискавкою на спині, відгуляли на весіллі подруги, приїхали додому самі підшофе і зняти її з вас, як і раніше, нікому, не біда! Вдирайтеся до красивого, спортивного сусіда, можливо це ваша доля!?

Чи буває дружба між чоловіком і жінкою? Кажуть, що саме з неї і народжуються справжні почуття...

Аліна заходе стару весільну сукню бабусі

Богдан щиро кохав Аню, але не міг їй зізнатись, нічим не виказував своїх почуттів. Дівчина теж обходила його стороною, коли бачились, хоч і тягнуло до нього з неймовірною силою. І все так стало кілька років тому. Аня затялась не виявляти того, що відчувала та намагалась холодно реагувати на нього. А тому були свої причини.

Але ж вона ще така дитина. Якби мені було десь, як їй. А з іншого боку, як би мені дійсно було як їй, то, мабуть, ні я, ні вона, один одному не сподобались. Коли мені було п'ятнадцять, мене тягнуло до дівчат, яки були старші за мене. Отож бо і воно. А ти дитина, дитина. Та ні. Все одно. Шість років це щось дуже нереальне, як не на мене. Чого я боюсь? Ми нічого такого

То як там на рахунок РАЦСу? Ще не передумав? - Посміхаючись, запитала в мене моя нова знайома. - Ні. Та на мою думку там зараз вже немає нікого. - От як бува. Я в білому. І сукню вже купувати не треба. Ця дівчина мені подобалося. Може на зовнішність вона не така гарна, як Аліна. А от характер. І це все, що вона зараз каже. І що посміхається замість того щоб

Ах, Настя, Настя. Біле волосся, сині очі. Що ж ти з собою зробила? А все через це кляте кохання. Жила собі дівчинка. Відмінниця. Вихована. Не п'є. Ні курить. Не гуляю. Родина гарна. Батько, мама, бабуся та кокер-спанієль Шаня. Заможна така родина. Настя взута. Одягнена. Нагодована. Все є. Все що душа побажає. І так вона жила собі тихо та скромно до своїх 16 років.

У короткій розповіді "Вігілорум" молодий хлопець опиняється в дивному й загадковому світі після звичайної поїздки на автобусі. Випадкова зустріч із дівчиною та старою газетою, що змінює реальність, приводить героїв до місця... Розповідь досліджує теми часу, самотності та втрати ідентичності в нескінченній вічності.

Мені 24 і ось одне з моїх правил: не починати стосунків з колишніми однокласниками, але.. Доля вирішила змусити мене порушити це правило. Тому звела мене з одним з них. Бажаючи відпочити від роботи я йду в клуб. Там знайомлюся з красенем хлопцем та їду до нього додому. А на ранок шок. Красенем виявляється мій колишній однокласник, а потім ще гірше, мене повідомляють