Антиутопія, у якій комунізм, до розпаду СРСР, розвивався. Партія стала всесильнішою, репресії – жорстокіші, а життя… Життя тут не було.

Світ, у якому майбутнє визначено наперед. Чи може звичайний школяр змінити його, навіть ціною життя інших людей?

Звичного світу більше не існує. Людство охоплене жагою до прогресу винищило себе... Всі міста, комунікації та технології зникли або були частково знищені. Мільярди людей вимерли, борючись спочатку зі стихіями, а потім із хворобами... У дорослих ймовірність заразитися та померти була більшою... Дітей, які втратили своїх батьків, ставало все більше, тому створювалися

Історія людини, яка знайшла себе та пізнала істину.

У недалекому майбутньому усе людство розшарувалося на чотири соціальні класи. Представники кожного класу живуть у спеціально відведених для них районах і практично не спілкуються поміж собою. І легше зірку дістати з неба, ніж представнику найнижчого класу "Ч" потрапити в середовище еліти. Але герою моєї розповіді Еріку це вдається. Подібно герою роману