Radka - Пригоди Насінинки, Radka

Наші квіточки проводжали їх поглядом, і кожна з них відчувала полегшення, що небезпеки більше немає.

Коли всі зникли за обрієм, квітоньки повернулися до сонця, що сідало за горизонт. Воно було неймовірне: сяяло і розкидало своє золото, здається, на весь світ. Воно пронизувало своїми промінчиками хмари, доторкалося до всього навколо. Наші квітоньки завмерли й зачаровано дивилися.

— Прощавай, сонечко, — прошепотіла Зірочка.

— До побачення, — додала Веро́ніка.

— До завтра… — тихенько мовила Кульбабка.

Земля ще тримала тепло дня, даруючи його квітам. Вони були вдячні.

Ще трохи поговоривши про свої пригоди, квітоньки мирно поснули.