Юлія Вирва - Хто я насправді?, Юлія Вирва
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розв'язка наступила несподівано. Вночі, коли містечко поринуло в довгоджанний сон невідомий під'їхав до лікарні. Неквапливо вийшов з автівки і закурив. Поглянув вгору. Потрібне вікно було темним. Отже час діяти. Цього разу вона від нього не втече. Головний біль не турбував. Але все могло змінитися.
Зайшовши в приміщення він піднявся на другий поверх і повільно простував коридором. Мов хижак на полюванні. Жертва ні про що не здогадувалася. Це грало йому на руку. Підживлювало азарт.
Діставшись нарешті до потрібної палати обережно відчинив двері і зайшов в середину. Коли очі звикли до темряви побачив пацієнтку, що мирно спала в ліжку. Ось вона мить розплати за минуле.
Витягнувши ніж він замахнувся і в цю мить жінка закричала. Незнайомець втратив пильність і незабаром опинився на підлозі. Руки скували наручниками за спиною.
Сука, ти за це заплатиш.Це ми ще побачимо.- озвався Сашко, вмикаючи світло. Перед ними сидів на підлозі Арсен. Його обличчя кривилося від люті і безсилля. Усе пропало. Сашко не міг повірити, що його друг на таке здатен. Чи дійсно він був другом?Через хвилину палату заповнили люди в камуфляжі. Взявши полоненого під руки вивели і посадивши в авто поїхали. В палаті лишились тільки вони.
**************************
Суд відбувався через декілька днів. Підозрюваний зізнався у двох вбивствах. Змовчав лиш про мотив. Його засудили на вічне ув'язнення. Тіло медсестри Антоніни знайшли в одному з підвалів на околиці. Похорон був скромним. Тільки батьки і священник.
Марго виписали з лікарні. Наступного дня вона вже була в офісі. Дія ліків іноді відчувалася. Та загальний стан був в нормі. Медперсонал за невиконня обов'язків звільнили та взяли інших. Лікар Демчук опинився у в'язниці. Через декілька місяців його знайшли в камері мертвим. Вбивцю так і не знайшли. Або не хотіли шукати.
Що тепер буде з нами? - поцікавилась одного разу Рита у свого боса.Не знаю. Життя занадто мінливе. Одне скажу точно - не можна вірити нікому. Так легше жити.Згідна. Дякую за порятунок. Це вже вдруге.Я лише виконую свою роботу. Без тебе важко справитись. Головне, що ти жива. Все решту - неважливо.Він нахилився до неї і їхні вуста злилися в палкому поцілунку.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хто я насправді?, Юлія Вирва», після закриття браузера.
