Юлія Вирва - Хто я насправді?, Юлія Вирва

РОЗДІЛ 2

Наступний день не приніс нічого нового для Олександра. Прокинувшись у кріслі відчув непереборне бажання щось поїсти. Відучора він  нічого не їв, не враховуючи дві чашки заварної кави і хотдога, купленого на СТО. Він мав власне авто, яке служило йому майже 15 років. Це були Жигулі, куплені ще тоді, коли чоловік був на фронті. Іноді воно ламалося. Тоді Олександр матюкаючись платив шалені гроші за ремонт. Таке траплялося ледь не щомісяця. 

Загалом роботи в агентстві було багато. На нього тепер лягли обов'язки помічниці. Її стан бажав кращого. Невідомо чи прийде до тями. Хтось вирішив її позбутися. Але чому саме зараз? Що вона встигла побачити перед аварією, що згодом опинилася в лікарні? Ця питання не давали йому спокою. Сашко вирішив поки що утриматися від спиртного. Голова має бути ясною. 

Несподівано задзвонив мобільний. Побачивши номер він зітхнув і натиснув прийняти виклик: 

Здоров, Арсене Що знову сталося?В нас вбивсто,Саш. На околиці знайдено труп жінки. Можеш приїхати?Звісно.Тоді до зустрічі.- промовив поліцейський і відключився.

Арсен Нестеренко був колишнім колегою Перепелиці. Високий і кремезний мов скеля блакитноокий блондин не мав відбою від жінок. У свої 33 мав дружину і маленького сина. Через роботу бачився з ними не часто. 

Прибувши на місце події Сашко в першу чергу вирішив дослідити землю навколо, сподіваючись знайти сліди. Будь яку річ, яка допоможе у розслідуванні. 

Марна справа. Дощу не було, тому слідів нема.- озвався Арсен.Має щось бути. Важлива будь яка дрібниця. Все, що не вписується в поняття норми.Ти мене зовсім заплутав, Сашо. Тіло було прив'язане до цього дерева. Жертва - жінка років тридцяти. Може менше. Результати розтину будуть завтра.Гаразд, друже. А це що таке? - вигукнув він, нахилившись в траву. Там лежав використаний шприц.- Додай це до доказів. Він може допомогти нам або повести хибним шляхом.

Поліцейський витяг з кишені поліетиленовий пакет і обережно вклав туди доказ. Потім попрямував до авто. Олександр залишився сам. Це йому було потрібно. Поліція іноді не звертає увагу на те, що насправді приховує місце вбивства. Важлива атмосфера в якій відбувається вбивство. Чому вбивця лишив жертву на околиці? Чим керувався? Хто насправді ця жінка, яка тепер лежить в морзі? Це якраз і треба було з'ясувати. Якщо його залучили до розслідування, то справа занадто серйозна. 

Оглянувши усе навколо Сашко вернувся до міста і зайшовши в кафе нарешті замовив собі сніданок. Вгамувавши голод, він неквапливо попивав каву. Без неї не міг існувати. Бували випадки, коли занурившись у роботу цілу добу взагалі не їв. Це погано впливало на здоров'я. Воно в нього й так було підірване війною. Про пережите там нікому не розповідав. Не хотів. Знав, що рано чи пізно тяга до вбивств вирветься назовні. Тоді ніщо його не зупинить. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍