Юлія Вирва - Хто я насправді?, Юлія Вирва
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Перепелиці не давало спокою версія про аварію своєї помічниці. Тут було щось не так. Навіщо взагалі потрібно вигадувати таку історію? Інтуїція підказувала прийти до лікарні і побачити її на власні очі. Маргарита переживши власну трагедію ставала для нього все ближчою. Хотілося захистити її від усього світу. Від того зла, яке накопичується в людських серцях і виходить назовні.
Набравши номер він коротко розказав де буде на випадок, якщо з ним щось станеться. Завершивши розмову попрямував до лікарні. Отримавши дозвіл пройшов до палати, де була його помічниця. Рита виглядала наляканою і виснаденою. Тіні залягли під очима. Волосся скуйовджене. Лишень очі палали дивним вогнем.
Як ти?- поцікавився у неїХочу втекти звідси. Допоможеш?Чому ти так вирішила?Мене тут насильно тримають. Ніякої аварії не було. Це легенда, якою прикривається медперсонал. Наче готують подарунок нашому вбивці.Після цих слів у палаті настала тиша. Було чути як вітер завиває за вікном. Погода стрімко погіршувалась. Десь ховався той за ким Сашко полював. Чи може це на нього полюють?
Я переговорив з деякими людьми. Сьогодні тебе звідси заберуть. Я проконтролюю.Вбивця може тебе випередити. Використовувати мене як приманку так собі ідея.Ти маєш кращу?Я хочу звідси втекти і бути в безпеці.Тоді доведеться трохи потерпіти.Гаразд.Після цього він вийшов. Жінка залишилась одна. Тиша навколо була гнітючою й в'язкою. Час тягнувся зі швидкістю черепахи. Медперсонал не зазирав до неї. Це насторожувало. Серце сполохано билося в грудях. Інтуїція волала про небезпеку. Рита не могла втекти через обіцянку своєму босу. Насправді Олександр давно став їй як рідний. Єдиний, хто простягнув руку допомоги, коли це було дійсно потрібно.
Після того як Сашко вийшов з лікарні набрав свого друга і попросив людей для охорони палати, де буда його помічниця. Наостанок мовив, що сьогодні буде важка ніч. Сівши в авто чоловік відчув небезпеку. Реакція була блискавичною: мить і нападник лежав на асфальті притиснутий до землі коліном.
Хто тебе прислав, сука? Кажи, бо яйця відірву.Лікар Демчук.Той, що лікує пацієнтку Сергійчук?Так. Відпусти.Не зараз.- мовив чоловік, зв'язуючи його.- Побудеш трохи тут. - і потягнув до найближчої лавки.Лишивши його там вернувся до лікарні. Марго не здивувалася.
Плани змінилися. Буду біля тебе. Я не проти. Так навіть краще. Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хто я насправді?, Юлія Вирва», після закриття браузера.