Юлія Вирва - Хто я насправді?, Юлія Вирва
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Свідомість повільно поверталася до неї. Спочатку з'явилися обриси палати, а згодом і медсестри, яка прийшла міняти сечоприймач. Старалася не дивитися на жінку. Пригадала коли її доставили в лікарню на ній живого місця не було.
Як ви себе сьогодні почуваєте?Не знаю. Відчуття наче хтось стер усі спогади.При втраті пам'яті таке трапляється. Це взагалі диво, що ви вижили з такими травмами.Я навіть не пам'ятаю як мене звати. Голова гуде як дзвін.З часом згадаєте. Повірте мені.Зараз я хочу побути сама.Як скажете.Зробивши відповідні записи в зошиті медсестра вийшла з палати. Їй ще ніколи не було так лячно. Ця незнайомка викликала мороз по шкірі. Але чому пояснити не змогла. Сьогодні ввечері її зміна завершується. Матиме змогу відпочити. Звали її Антоніна Михайлюк. Їй було 27 років. Жила з мамою. Нещодавно розійшлася зі своїм хлопцем Ігорем. Робота допомагала триматися на плаву, загоюючи душевні рани.
Сьогодні дівчина відчувала якусь тривогу. Ніби щось мало статися. Сівши на лавку намагалася заспокоїтися. Перевірені методи не допомагали. Серце готове вистрибнути з грудей. Потім усе навколо закрутилося і вона поринула в темряву.
Отямилася і не могла зрозуміти, де знаходиться. Навколо панувала темрява. Відчувала запах злежаних речей і вологу. Її нога була прикута до ланцюга, що стирчав з підлоги. Отже втекти не вдасться. Антоніну мучило питання як вона тут опинилася.
Раптом дівчина почула скрип . Неначе відчинилися двері. Хтось повільно спускався вниз. Це не віщувало нічого хорошого для неї. Вона немов приросла до підлоги чекаючи неминучого. Як заєць перед удавом.
Кроки несподівано стихли. Ніби той, хто стояв на сходах щось обдумував. Вбивця знову продовжив спуск, туди де тримав свою полонянку. Йому подобалося відчувати її страх і покору. Він живився ним. Від того ставав сильнішим.
Зайшовши в підвал чоловік посвітив ліхтариком, щоб знайти дівчину. Вона сиділа на підлозі охопивши себе руками ніби могла таким чином захистити себе від смерті.
Незнайомець підійшов ближче і витягнувши з кишені шприц встромив їй у шию. Антоніна швидко поринула в сон, а вбивця тим часом перерізав їй горло. Кров стікала її тілом. Покінчивши з цим чоловік піднявся на гору, зачинивши за собою двері.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хто я насправді?, Юлія Вирва», після закриття браузера.
