Лада Короп - Квіти для Люсі , Лада Короп

— Люся...Я знаю, що не зможу тобі дати того що ти могла отримати з Антоном. Бо я простий лікар..., — починає Тарас. 

— Але я все зроблю, щоб, ти була щасливою, — додає чоловік. Не даю йому продовжувати, а міцно цілую в губи. 

— Для мене не має значення твій статус та становище у суспільстві. Головне що ми разом й кохаємо один одного. Гроші та можливості це звісно важливо, але їх недостатньо для справжнього щастя. 

— Ми самі творці власного щастя, — додає Тарас й цілує мене в плече. 

— Згодна. Саме тому я вирішила діяти й знайти тебе, щоб там не сталося. — Ти задоволена результатом? 

— Більше ніж, — кажу й знову цілую Тараса. 

— Тоді, Людмила я пропоную тобі стати моєю супутницею й разом кувати наше щастя, — Тарас уважно дивиться на мене. 

— Ти робиш мені пропозицію? — всміхаюся. 

— Так. Я хочу одружитися з тобою й бути разом до кінця життя. 

— Але ти мене зовсім не знаєш. 

— Скажемо так я знаю тебе достатньо. Для того, щоб прийняти таке рішення, — Тарас привстає на лікті. 

— То ти згодна? 

— Так, ще тисячу разів так, — промовляю з усмішкою. Ми з Тарасом перевертаємося на інший бік й сміємося, а потім знову переходимо до любовних втіх. Думаю ще скоро я не засну. Наша любов — це те, що має найбільше значення.

Я обіймаю його, заливаючись сльозами радості, і він тихо гладить моє волосся, немов намагається заспокоїти мене. Довгий час я мріяла про те що колись знайду чоловіка, який позбавить мене від самотності. Але зараз розумію, що для того, щоб перестати бути самотньою варто всього лише полюбити. Й тоді життя наповниться сенсом. Й новими фарбами. Здається я нарешті отримала свій щасливий фінал. Моя власна казка тільки починається. Де не буде ні зла, ні образ. Тільки безмежне кохання.