Джулія Ромуш - Пастка для Бродського, Джулія Ромуш

БЕЗПЛАТНО! Моя переможна посмішка відразу ж сходить з мого обличчя. Знову цей самовпевнений гівнюк. Я заходжу в ліфт і чіпляюся ногою, в наступну секунду я вже лечу головою вниз, але сильні чоловічі руки ловлять мене. Бачу погляд, який глузує з мене.

- Олеся Ігорівна, бачу все-таки проблема не у взутті? У вас проблема з ногами?

Що? Вибухаю просто за секунду.

- Вам не подобаються мої ноги?

Нахиляється до мого вуха і тихо вимовляє:

- Ваші ніжки шикарні, Олеся Ігорівна. Особливо добре вони будуть виглядати, коли я покладу вас на стіл і закину їх собі на плечі.

Ліфт закривається. Я просто в шоку. Що це було, ТВОЮ МАТИ???
***
СУВОРО 18 +! БУДЕ ВІДВЕРТО! БАГАТО ГУМОРУ!

Розділ 1

**********************************************************************
Дорогі читачі, це моя перша історія, так сказати початок моєї творчості.  

Відразу скажу, що тут буде гаряче, пристрасно і дуже відверто. Буде багато гумору, також тут присутня харизматична героїня. Мені подобається те, що я роблю і якщо Вам по тій чи іншій причині не сподобалася книга, то мені було б цікаво почути чому саме вона не сподобалася і навести аргументи, адже не забувайте, що я все ж таки початковий письменник.Мені б хотілося чути адекватні коментарі з приводу моєї творчості та хотілося б мати активний зв'язок зі своїми читачами, щоб кожна нова публікація ставала все краще і краще!Я стараюся для тебе - мій шановний читачу!

Попередження 18+ стоїть не просто так! Відверті сцени, нецензурні вирази - це все тут присутнє! Бажаю Вам приємного читання! Якщо книга вам сподобається, то прошу підтримати мене  лайками та написати свою думку, адже для мене це дуже важливо! Дякую!

*************************************************************************

Роблю ковток кави й одразу ж жмурюся, тому що в моїй каві така кількість коньяку, що сама кава займає маленьку частину того, що я зараз споживаю і вона тут більше для аромату. Я сиджу в ресторані, в центрі міста. Заклад далеко не з дешевих, тому що за своє замовлення я повинна буду віддати кругленьку суму ... Але я залетіла в це кафе на автоматі, зробила замовлення і потім вже почала вивчати меню та ціни. Розумна дівчинка, нічого не скажеш... Зазвичай мені такі заклади не по кишені, але день був і так жахливий, так що я вирішила побалувати себе хоча б цим. Цілий тиждень я ходжу по співбесідах. Моя робота полягає в тому щоб шити спідню білизну. Але як виявилося в нашій країні дівчина після інституту з величезною фантазією, але маленькою практикою роботи в солідних ательє, нікому не потрібна, і все що я чула протягом  тижня -"ми Вам передзвонимо ". Ага, я так і повірила, передзвонять вони, чорт.  

  

Я вже дуже втомилася, але найприкріше це те, що мої вироби всім подобаються - мої фантазії, ескізи, але коли чують, що після універу я пропрацювала всього лише рік в нікому не відомому ательє, і воно ще й закрилося, бо господиня не змогла втримати свій бізнес на плаву, адже в столиці просто жахлива конкуренція, то їхня думка потім змінюється. В такому бізнесі немає місця жінці, яка не може відстояти свою фірму. І ось результат — я без роботи. Гроші вже закінчуються, всі мої заощадження вже майже витрачені. Сьогодні четвер, а це значить, що до понеділка я точно не влаштуюся на роботу, і жодного авансу мені не світить в найближчому майбутньому. А я ще й зайшла в це дороге кафе і п'ю, можна сказати, найдорожчий коньяк в моєму житті.  

  

Але я намагаюся не падати духом, адже в понеділок я записана на співбесіду у фірму Бродського. Це найбільше ательє і модельна агенція у місті, і якщо мене туди візьмуть працювати, це буде означати, що проблеми в моєму житті з грошима вирішаться остаточно. Там величезні зарплати, і якщо я протримаюся там хоча б пів року... Після цього мене хотітимуть взяти до себе на роботу всі ательє міста, тому що там неймовірні зв'язки. Адже я відразу стану неймовірно досвідченою після цієї роботи. Ех, мрії — мрії.

 Але для початку потрібно хоча б не проґавити цю роботу. Я розмовляла з головним модельєром, і вона дала мені завдання. На понеділок я повинна пошити комплект спідньої білизни або боді з сексуальним підтекстом. Так сказати, відразу показати себе в справі. І я не збиралася упустити цей шанс.  

  

Та що ж це таке? Я вже хвилин двадцять відчуваю на собі погляд сторонньої людини. Коньяк вже зробив свою справу, і я трішки розслабилася, і знахабніла. Підіймаю погляд і натикаюся на красиві карі очі, які розглядають мене з такою нахабністю, що мені дихання перехоплює. Це гарний чоловік, неначе як з любовного роману, щоб його! Красиві та трохи грубі риси обличчя. Темно-каштанове волосся трохи прибране назад. Сексуальні губи, але не тонкі та не пухкі, неначе такі як треба. Ммм, аж хочеться облизати їх язичком і відчути, які вони пружні на дотик ...Напевно, цей чоловік добре цілується ... Олесю, повернися на землю, про що ти думаєш ??? Зовсім незнайомий чоловік, і ти вже думаєш про його вуста. Ох, але у мене вже пів року не було сексу ... Мені не можна дивитися на таких чоловіків ...  

  

  

Я опускаю очі трохи нижче і бачу великі плечі, і не маленькі руки, хоча чоловік сидить в костюмі, в дуже дорогому костюмі. По тканині видно відразу, що він не економить на собі. Але навіть через костюм видно, що у чоловіка гарне тіло ... Напевно, він займається у залі. Боже, у мене вже течуть слинки й чоловік це помічає, виблискує очима і я бачу задоволену посмішку на його обличчі.  Неначе як мисливець, який підстрелив свою жертву і готовий затягнути її у свою печеру.  І тут я бачу, що чоловік починає вставати з-за столу, все так само не зводячи з мене погляду. 

  

Я лякаюся, в мені щось відбувається, клацає... Я швидко, не просячи рахунку, залишаю гроші за коньяк-каву на столі, хапаю свою сумку і прямую на вихід з цього кафе.  На вулиці дощить.  Ненавиджу осінь - вона завжди  така похмура і мокра.  І поки я думаю, як краще мені вчинити -  викликати таксі або бігти під дощем в метро... Я чую ззаду себе кроки... Обертаюся і бачу, як цей чоловік нахабно і швидко прямує в мій бік, жадібно оцінюючи мене поглядом.  Його очі вже оцінили моє обличчя, опускаються нижче на груди... Ну хоч тут нема чого соромитися - неповний третій завжди був моєю гордістю!

На мені сьогодні обтислі джинси, легка блузка, яка вже трохи намокла і я впевнена, що мій ліфчик вже проглядається через неї, і піджак, правда він не великий, так що всі мої спроби прикрити моїх близнят сходять нанівець.  Тим часом цей нахаба задоволений тим, що бачить, вже майже біля мене. В цей момент я різко розвертаюся на своїх височенних шпильках, і тут же мої ноги мене підводять.  Чорт, Туманова і потрібно тобі було пити цей чортів коньяк?  Одна нога швидко зісковзує вниз по сходах, і я вже стрімголов падаю вниз.  Господи, як же соромно...  Зараз цей нахаба ще подумає, що я алкоголічка, напилася і на ногах не тримаюся.  Відчуваю пекельний біль в нозі й розумію, що сама не піднімуся. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍