Олександра Багірова - Сім'я у борг, Олександра Багірова

- Мужчина, відчепіться від мене! – у паніці висмикую руку. – Хто ви взагалі такий?
- Я твій чоловік, - жадібно вдивляється мені в обличчя. До болю стискає плече.
- Що за нісенітниця! - фиркаю. Липкий жах розповзається у грудях. Я його боюся. Він небезпечний. Маніяк! Чудовисько!
- Яка ж ти погань, інсценувати свою загибель! Кинути рідного сина! - гарчить мені в обличчя.
- У мене чудова сім'я, чоловік та дитина. А я вас бачу вперше! – кричу, голос зривається.
Що цьому психу від мене треба? І чому його обличчя здається мені знайомим?

Істрорія про Костянтина: "Я заберу свою дочку" вже повністю опублікована