Anna O - Книга 2 : Попіл нашого кохання , Anna O

Помста не буває гучною.
Вона приходить тихо,
осідає в легенях,
ніби дим від спалених надій.

Влад завжди вважав, що його кохання до Кароліни – це доля. Вони були разом ще тоді, коли світ здавався простішим. Він обожнював її сміх, її зухвалість, її впертість. Він думав, що вона теж кохає його.

Але Кароліна ніколи не належала йому повністю.

Навіть коли вони були парою, він бачив, як вона дивиться на Даню. Як її голос змінюється, коли вона говорить про нього. Як вона несвідомо торкається свого зап'ястя – там, де Даня колись зав’язав їй браслет.

Влад терпів. Він переконував себе, що це минеться.

Та коли Кароліна пішла від нього – він зрозумів: у цьому трикутнику він завжди був зайвим.

Він не був героєм цієї історії.

Але міг стати її катом.

Даша теж не була невинною в його очах.

Вона була тією, через кого Кароліна так і не змогла полюбити його повністю. Даша завжди стояла між нею і Данею, навіть не усвідомлюючи цього.

Влад спостерігав, як вони знову і знову наближаються одне до одного, навіть коли не мали права.

Як Даша змінювалася в присутності Дані. Як він, попри всі свої зусилля, ніколи не міг її забути.

Це була не просто гра.

Це була війна.

І він вирішив, що цього разу її виграє саме він.

Першим ударом став випадок на вечірці.

Влад зробив усе, щоб Кароліна побачила Дашу в компанії Дани. Він підлаштував їхню зустріч, підлив трохи алкоголю у ситуацію – і просто спостерігав.

Ревнощі запалали в її очах, мов вогонь, що пожирав її гордість.

Другим ударом став поцілунок.

Не з Дашею – ні.

З Кароліною.

На очах у Дани.

На очах у Даші.

Це був короткий, але впевнений поцілунок. Він не намагався зробити його пристрасним – лише достатньо довгим, щоб розбити Даню зсередини.

Він побачив, як кулаки Дани стиснулися.

Він відчув, як Даша зупинила подих.

І він знав – це ще не кінець.

Це був лише початок його тихої помсти.