ліліанаа - Ти - і є моя вбивця , ліліанаа

Весь тиждень який Арлен був тут ми просто тікали один від одного. Так, то він хотів поговорити то я, але нас хтось відволікав і ми змирилися з тим, що це не вдасться. Коли я бачила його то відчувала як мої губи спалахують вогнем від поцілунку який був тиждень тому. Не знаю, що відчував він, але я вдруге чула їхню розмову з Делією по телефону. Він сказав, що вони повернуться до того що він перервав. Невже і справді кохає її? 

Доречі, я тепер знаю його адресу проживання у Іспанії. Знаю, що вона не знадобиться, але я її записала і зберегла у нотатках.

Весь тиждень я сварилася з Томасом, я хотіла щоб він все розповів батькам. Але ж ні, хлопець відтягував час. З кожним таким відтягнутим днем ставало все ближче до від'їзду Арлена, так, у нього є дівчина. Але я зобов'язана все йому пояснити і тільки тоді я зможу спокійно жити.

Сьогодні Арлен їде. Батьки хлопців ще досі вважають нас з Томасом парою, ну крім їхньою матері. Вона все знала і бачила від початку..

Ми з Томасом та батьками були у вітальні та чекали Арлена, щоб попрощатися з ним. Я ледь трималася, щоб не побігти до нього та не просити, щоб забрав з собою. Звернула увагу на кроки хлопця і підняла на нього погляд, він підійшов та обійнявся з батьками, затім з братом і після глянув на мене.

 - Прощавай, Конвалія. - гірко сказав він, та чекав моєї відповіді.

 - Прощавай Арлене. - змусила себе це сказати, а він глянув на батька.

 - Синку, приїжджай до нас частіше. - сказав його батько.

 - Ні батьку, це наша остання зустріч. Я назавжди їду у Іспанію, якщо ви образитеся на мене то я все зрозумію. Але не хочу знаходитися тут. Я гірший син, завжди вас засмучував, тому позбавляю вас від цього. Вибачте мене. - повідомив хлопець та покинув будинок, я глянула на Томаса та відштовхнула його.

 - Я ненавиджу тебе і завжди ненавиділа. Будь проклятий той день коли я погодилася на твої пропозиції,ти життя мені зіпсував! Ти не давав мені змогу бути з тим кого я кохаю, а коли твій брат повернувся то при ньому такого хлопця грав. А потім сварилися. Я кохаю Арлена, не тебе! А знаєш чим він краще від тебе? Тим, що не змушував бути дівчину з ним, не погрожував, не торкався мене без моєї згоди, не спав з іншими, як ти!! Ти моя помилка, почув? Тепер ти маєш відповідь. - я глянула на батьків хлопців.

 - А я не вибачатимусь, я щойно сказала як є. Ваш молодший син - монстр. Він лише використовує дівчат, Томас не вміє кохати! Я помру, але не стану дружиною Томаса. - випалила я та побігла швидко зібрала свої речі та викликала таксі до аеропорту.

Коли я проходила повз вітальню помітила тихих батьків та з ними Томаса. Я мовчки вийшла з будинку та сіла в таксі. Ми їхали так швидко як тільки могли. Зупинившись біля аеропорту я кинула водію гроші та забрала свій багаж. Побігла всередину та підійшла до жіночки.

 - Літак в Іспанію ще не відлетів? - запитала, а моє серце шалено билося.

 - Доброго дня, вже відлетів. На сьогодні є ще один літак, буде через 4 години, бажаєте білет? - відповіла жінка, а я не знала, що тепер робити. Я не застану його вдома, він буде у неї..