Як би важко не було, життя триває Падав сніг тобі до ніг, А ти йшла, залишаючи за собою слід,

На жаль, війна ще досі триває.

Привіт, Вікуся, де ти пропала? — Та мала деякі справи по роботі, а що, ти вже скучив? — Дуже, — відказав юнак і взявся обіймати дівчину. — Як ти чудово пахнеш... цей запах твого волосся... він зводить мене з розуму. — То я сьогодні зранку голову помила квітковим шампунем із екстрактом троянди, — посміхнувшись, сказала Віка. — Ай, ти квіточка моя, як завжди щось

Привіт, Аліно. Давай завтра зустрінемося. — Сашо, я не бачу сенсу в цій зустрічі. Ми з тобою вже все вирішили, і на цьому крапка. — Аліно, та я не зможу без тебе. Прошу, подумай і погодься на ще одне побачення. — Ну гаразд, переконав, — грубо відповіла дівчина й поклала слухавку. А в думках майнула думка: "Як він мене задовбав!" Олександр ходив туди-сюди й

Вони зустрічалися у Львові біля оперного театру, сиділи на лавочці, говорили, сміялися, раділи кожному моменту, що їм подарувала доля. Повз них проходило чимало людей, співав музикант, їхали автомобілі, світило яскраво сонечко, віяв теплий вітерець. І тут завила сирена, пронизавши жахливим виттям, сповіщаючи про повітряну тривогу. Спів припинився, люди розходилися, а

Цінуй кожну мить І знову день пройшов. Ти щось зробив, А щось не встиг, не доробив.

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Злато, ти чому на мене така зла? — Владику, а не треба було лазити з ким попало. — Що ти маєш на увазі? — Давай дурака не валяй, ти добре знаєш, про що я говорю. — Ти про Надю? — О, бінго, — сказала дівчина. — Та ж вона моя одногрупниця

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Зустрівши Богдана, Діана була ніби в казці. Вона й мріяти не могла, що доля подарує їй таку людину. Дівчина досі не могла повірити, що зустрілася з ним у кінотеатрі, коли дивилася свій улюблений фільм, який, як виявилося, подобався і

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Вона любила читати книги, а саме короткі романи, різні життєві історії і багато всього, що їй припадало до душі. Зоряна читала з великою любов'ю. Дівчина просто занурювалася в них і уявляла себе головною героїнею. Одного разу вона так

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Привіт, Соню. Привіт, мам. — Що ти, доню, виспалась? — Напевно, — відповіла дівчина. — Бачиш, як ми тобі вдало підібрали ім'я. — Та да, мам, ви немов би відчували, що я та дівчинка, яка любить подрімати. — Ти не спізнишся на роботу? —