Дімич - Сварка та примирення, Дімич

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Злато, ти чому на мене така зла? — Владику, а не треба було лазити з ким попало. — Що ти маєш на увазі? — Давай дурака не валяй, ти добре знаєш, про що я говорю. — Ти про Надю? — О, бінго, — сказала дівчина. — Та ж вона моя одногрупниця і не більше. — Ти забув додати "колишня одногрупниця" та "подруга". — Я не знаю, що на тебе найшло, Злато. Я хіба давав привід не довіряти мені? — А ти подумай добре головою, — відказала дівчина. — Ти думаєш, що декілька зустрічей із подругою — це той дзвіночок, що натякає на зраду? — Якби не думала так, то, напевно, не починала б цієї розмови. — Злато, ти нормальна? — Цілком, — відказала вона.