Олена Воротнікова - Трояндове весілля, Олена Воротнікова

Богдан витяг кілька папірців із свого кейсу і протягнув Єві:

Це – рішення суду. Можете вдома перечитати, а якщо коротко, то квартира Ваша і пів машини Вашої.

Єва перегортала сторінки, обдивлялася синю печатку і дату судового рішення:

А нащо сподівався мій колишній чоловік, коли подав позик на розподіл майна? Не знаю, всі документи підтвердили те, що квартира тільки Ваша, - Богдан поправив окуляри і хотів щось казати далі, але Єва його перервала: Я уявляю, як Семен був вражений рішенням суду, - вона дивилася кудись у бік, але цей погляд був скоріше в себе.

Богдан подав келих із коктейлем у руку Єви, налив собі у високий скляний стакан колу і запропонував тост:

За успішне закінчення нашої справи! І може перейдемо на «ти»?

Єва кивнула головою в знак погодження і потягнула рожевий напій через прозору соломку:

Мене тільки тривожить те, що Семен залишився без машини. Вона для нього – скарб всього його життя, хоч він і купував її за допомогою грошей  мого тата.

Богдан уважно дивився на красуню, на її величезні темні очі, на шикарне волосся, на її пухлі вуста, які були ледве рожеві:

У Вас, точніше у тебе дуже добре серце, Єво! Він тебе скривдив, збирався «пустити по світу»… - і розвів руками у різні боки, - це тільки тобі вирішувати щодо вашого спільного авто. Гаразд, я подумаю! – і допила коктейль. Розкажи мені краще, що тепер збираєшся робити, коли судові справи позаду? – Богдан рухом руки заказав ще один коктейль для Єви. О! У мене купа справ! – Єва після коктейлю трішки розслабилася і почала усміхатися і жартувати, - На роботі – прем’єра «Кармен», вдома, трохи пізніше – почну ремонт. Хочу тільки те, що хочу я, - і засміялася.

Коли принесли другий коктейль, Єва запитала Богдана:

Ти хочеш, щоб я була сп’янілою? Що ти, дівчино, я хочу, щоб ти була щасливою!

 

А Ви, точніше ти будеш далі рятувати покинутих жінок? – якось зненацька почала фліртувати Єва. Ні, тепер я починаю слідкувати за афішами модерн балету і ходити на усі вистави, - відповів, неочікувано для Єви, Богдан. А я так давно не балувалася коктейлями, що мені капець, - зніяковіла від признання Єва і почала заїдати гарячою стравою.

 

Коли вечеря закінчилася, Богдан попросив офіціанта покласти у ланч бокс, замовлений заздалегідь, фірмовий десерт, щоб зранку у дівчинки був смачний сніданок. Допоміг Єві одягтися, посадив її у свою машину і закріпив на ній пасок безпеки.

Поки вони їхали по нічному Києву, Єва весь час спала і посоплювала. Богдану так подобалося все, що сьогодні з ним відбувалося: успішна судова справа, вечеря з найбільш привабливою та доброю жінкою у світі, просто спляча красуня поруч у авто… Це той день, коли він не відчував себе одинаком, як останні п’ять років після розлучення із своєю дружиною, коли вона йому чесно зізналася: «Я кохаю іншого» і як би не було болісно, а він її зразу відпустив. Та пройшов тільки рік, вона повернулася і знову чесно промовила: «Прости мене. Весь рік був помилкою. Може знову будемо разом?» і тоді, він прийняв рішення – краще жити одному, ніж з «такою».

 

Богдан припаркувався біля під їзда Єви і почав її будити:

Прокидайся, Єво!

Вона відкрила очі і подивилася на Богдана:

Так, я вже йду. Ні, ні! Я тебе доведу до самої квартири і тільки тоді спокійно повернуся до свого дому.

Він підтримував її, коли вони проходили повз, офігевшей від побаченого, консьєржки, коли заходили у ліфт та тримав водночас ланч бокс із десертом:

Який поверх?

Єва натиснула кнопку п’ять наманікюреним пальчиком, двері зачинилася і вони за хвилину опинилися на потрібному поверсі.

Далі Богдан допоміг Єві зняти куртку та взуття, поклав її прямо у сукні на диван, знайшов поруч на креслі ковдру і накрив сонну пані.

Подивився на вітальню і не здивувався, що господиня планує тут зробити ремонт. Із сучасного – нічого. Згадав про десерт  і пішов інтуїтивно шукати кухню, щоб покласти десерт до холодильнику.

Ще раз подивився на сплячу красуню, на те, як вона склала під щоку обидві долоні, вимкнув у вітальні світло, поклав ключи на видне місце і захлопнув за собою вхідні двері.

 

***

 

Прем’єра – це особиста атмосфера!

Хореограф, звукорежисер, освітлювач, адміністратор, танцюристи – величезна кількість людей, яка виконувала свій необхідний внесок до єдиного результату вистави!

В цей раз модерн балет «Кармен» ставили на сцені Молодого театру.

Єві дісталася світла гримерка із великим дзеркалом на всю стіну. Вона закінчувала собі робити сценічний візаж із акцентом на чорнющі очі та червоні вуста, а поруч, на дивані вже чекала стиліст для  укладки волосся.

Гарно, що ми все ж таки зробили темне тонування волосся, - підтвердила правильність вибору тону стиліст, - для цього образу блондинка - ну ніяк! Чого тільки не зробиш заради вистави! – Єва відійшла поодаль від дзеркала і покрутила головою, - мені здається, все гарно, - покрутила пальцем навколо свого обличчя. Так, ти чудова Кармен! Залишилося тільки причесати тебе і прикріпити червоний грібенець, - підійшла до Єви стиліст і почала свою роботу.