Валя Sen - Парі, Валя Sen

Ярослава взяла диск спробувала його зігнути. Він на диво легко тріснув і розламався. Ярослава поламала диск на малесенькі шматки. Потім відкрила шухляду, де лежала урна з прахом далекої  родички. Розкупорила  урну і висипала туди рештки диску. Поклала урну на місце. Натиснула клавішу «esc» на клавіатурі і всі шухлядки закрилися. Ярослава пішла до виходу і визвала ліфт.

Антон чекав дівчину у флайвілі. На його обличчі не можна було прочитати ніяких емоцій. Ярослава весь шлях їхала із закритими очима, шукаючи всередині себе рішення.

***

                                   Місяць потому

По доріжці біля Центру розробки штучного суперінтелекту йшла дівчина дуже схожа на Ярославу. Якби у неї був хтось із рідних, то звернули б увагу на дрібні деталі в обличчі, рухах, виразі очей, жестикуляції і знайшли б відмінності від тої дівчини, яку вони знали. Але рідних у Ярослави не було, тож і відмінності ніхто не помітив. Дівчина щось побачила поперед себе і глузливо посміхнулася.

- У всьому повинен бути порядок, а ти його не дотримуєшся – проговорила вона дивлячись вниз на червону квітку, яка долаючи страшенний супротив базальту проросла крізь малесеньку тріщинку.

Дівчина правою ногою наступила на квітку і покрутила ступнею. Потім поглянула на результат і задоволена з радісною посмішкою попрямувала назад у свій дім. В її мікроскопічному квантовому чипі сформувалася нова думка. «Члени мого роду завжди були людьми з широким кругозором і прогресивними поглядами. Треба перевірити, чи члени Української Таємної Організації Допомоги теж дотримуються передових поглядів»

Кінець