Валя Sen - Парі, Валя Sen

   Коли Ярослава запитала ШС, що таке совість, Гроу відповіла у відповідності з тлумачними словниками, що це усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. А потім додала, що совість – це первинна вбудована в ДНК програма, яка  сформувалася у процесі еволюції. Тож індивідуальна совість передається в цифрову особистість

   Дівчина дійшла до тієї межі, коли  не могла відрізнити, де маніпуляція, а де істина. Все було, неначе в тумані. Вона вже готувалася погодитися на те, що програла парі. Одного разу Ярослава спустилася на перший поверх і вийшла на подвір’я. За своїми турботами Ярослава не помітила, як прийшов квітень. Першоцвіти нового покоління  вкрили яскравим килимом весь простір раніше покритий травою. Дівчина йшла по базальтовій доріжці і насолоджувалася таким різнобарв’ям. Раптом погляд зупинився на краю доріжки. Невеличка червона плямка притягла погляд Ясі. На краю доріжки крізь мікроскопічну тріщину в твердому покритті до сонця тягнулася малесенька квітка. ЇЇ неймовірна жага до життя допомогла подолати  перепону, яку  і металічним інструментом розбити важко. Ярослава зробила світлину цієї фантастичної квітки. Потім вона повернулася в приміщення на свій поверх і в несвідомому пориві підійшла до перших закритих дверей в коридорі. Взялася за ручку дверей і потягла до себе. Двері легко відкрилися. Але те, що побачила Ярослава за дверима, знову кинуло її в прірву страху і невідомості. За дверима була глуха стіна. Дівчина підбігла до наступних дверей. Там було те ж саме. Треті… пяті, шості…  Ярослава опустилася на підлогу і натиснула «виклик» на нейрофоні.

- Терміново підійди до мене – відправила нейросигнал Роману.

Роман прийшов швидко. Побачивши відкриті двері, присів поряд з Ярославою.

- Я думав, що ти не наважишся відкрити їх. – сказав Роман, криво посміхаючись

- Поясни – вимогливо проказала Ярослава, ледве стримуючись, щоб не накинутися на свого боса з кулаками.

На цей раз Роман не став ходити навколо, а відверто почав розповідати

- Надземна частина приміщення – це для новоприбулих. Весь персонал знаходиться в нижній частині, під землею. Там основна частина Центру. Я не буду говорити, скільки тут поверхів вниз. Це секретна інформація. Скажу тільки, що багато. За стіною є приміщення з механізмами, апаратурою. Які саме механізми – це тобі поки що  не потрібно знати.  Я думаю, що ти здогадалася, для чого тебе взяли сюди. Таким чином ми формуємо осередок надлюдей. Homo aeterna. Вічна людина.

- І багато тут цих надлюдей? – з сарказмом в голосі запитала Ярослава

- Це теж таємниця. Коли ти станеш однією з них, тоді в тебе буде вся інформація про Центр. І багато іншої інформації. Але дещо я розповім тобі. Почнемо з того, чим займається Центр. Ти, мабуть знаєш про квантові системи і проблеми  їх створення. Кубіти нестабільні через вплив середовища. Тому…

- Це знає кожен школяр. Давай ближче до теми. – роздратовано промовила Ярослава

- Добре, деяким людям треба пояснювати елементарні речі. Тож я вже і звик так розповідати. Не перебивай мене, будь ласка, якщо я буду розповідати відому тобі інформацію. Це скоріше для мене, щоб розповідь була логічною. Тож через нестабільність  кубітів накопичуються помилки і треба створювати нові масиви кубітів, нові алгоритми виправлення помилок і т.д. Через це ще ні одна держава не змогла створити потужний квантовий комп’ютер.  До цього часу існували невеличкі комп’ютери з квантовими чипами, які виконували незначні завдання. Наш Центр цю проблему вирішив. По перше, ми розв’язали проблему об’єднання штучних інтелектів всього світу в єдину систему таким чином, що ні одна кіберрозвідка світу, навіть не здогадується про це.  По друге, центр прийняття рішень для ШІ – наша Гроу, яка по суті являється надпотужним квантовим комп’ютером з алгоритмами машинного навчання і неймовірним об’ємом даних. Такого могутнього суперінтелекту немає в жодної країни. По третє, об’єднання ШІ і є рішенням проблеми виправлення помилок квантових систем. Тобто кубіти інформації, які є у всьому світі будуть направлятися на вирішення найголовніших завдань. А логістикою будеш займатися ти, твої колеги – надлюди і Гроу. Тобі чи твоїй вдосконаленій копії, крім чипа зі всією особистою інформацією, введуть квантовий чип. Твоя продуктивність виросте в тисячі разів. Уявляєш таке?

- А чому я?

- Ти одна з найкращих студентів на вашому курсі, розумна, допитлива. Патріотично настроєна, твої пращури відомі люди в Україні.  А найголовніше це те, що нам потрібні люди з такою кваліфікацією, як у тебе. Тобто психоделіки, тестувальники. Ті, хто може знаходити помилки в квантових системах і усувати їх. Наш проект підійме Україну до неймовірних висот. Ми будемо панувати у цьому світі. Вся інформація, всі ресурси, всі секрети будуть доступні тільки для нас. Ми практично станемо Богами. Наші Карпати – це новий Олімп з  надлюдьми. Уяви, які перспективи відкриються перед тобою. Ти зможеш претендувати на участь в космічних польотах. Зможеш шукати нові форми Розуму у Всесвіті.

Ярослава ніколи ще не бачила Романа в такому стані. Він розповідав про панування у світі з небувалим запалом. Його зіниці розширилися, щоки палали, руки дрібно тремтіли.

- А ти? Чому ти не став андроїдом?

Хлопець оговтався від збудження, опанував себе і відповів:

- Насправді я наполовину із штучних органів. Ти знаєш, що мені зараз шістдесят два роки, а я виглядаю не більше, ніж на тридцять? А ти  хіба не помітила, що в мене протези замість ніг? – поблажливо посміхаючись запитав Роман

- Але ж це трішки інше. Твоя свідомість залишилася в твоєму тілі. – обурилася Ярослава

- Так, головна  причина, чому я не змінююся, це те, що мені випадає вести переговори по різним питанням з «великими» людьми. І вони можуть відмовитися від спілкування з андроїдом. Ксенофобія завжди була основною рисою людства. Але я чекаю з нетерпінням, коли зможу приєднатися до нашої сім’ї надлюдей.