Валя Sen - Парі, Валя Sen

Ярослава їде працювати в Центр розробки штучного суперінтелекту. Її робота - тестування Ші на помилки. Але чи справді задача її саме в цьому? Чи може все навпаки - Ші тестує Ярославу.?

парі

Я заздрю їм, так хочеться й мені,

Щоб горе інших не пекло не рвало,

Не доганяло  у невидимій війні,

Сто тисяч раз на день не убивало.

Війна зі злом, із власними думками,

З добром улесливим, що іноді, як гріх

Висотує життя з душі роками

І змушує  ненавидіти всіх.

Я заздрю їм: без запалу, спокійно

Вони ідуть по течії життя.

Вони вже звично п'ють заупокійну

Без болю, без вини, без співчуття

Їх страх не мучить не страшна їм смерть

В байдужості своїй вони відверті

Вони не помирають втисячне за день,

бо народились мертві.

   Ось і прийшов довгоочікуваний 2158 рік. Ярослава закінчила навчання  в Університеті і отримала диплом психоделіка. Так студенти називали один одного. А насправді спеціальність називалася психолог систем штучного інтелекту.

   Ярославая була найкраща учениця на курсі і отримала направлення до секретного Центру розробки Штучного Суперінтелекту. Можливо, якби її особисте життя було більш щасливим, то вона і не погодилася б на таку роботу. Адже контракт з Центром  укладався на рік. Начебто і не так довго, але місцеположення центру було засекречене. Згідно чуткам, він знаходився десь в Карпатах, під землею. За умовами контракту, Центр не можна було покидати протягом року. Треба було давати підписку про нерозголошення. Навкруг цього Центру точилося дуже багато чуток. Чутки обростали міфами і було незрозуміло, де тут істина. Та Ярослава п’ять місяців назад розлучилася із своїм коханим. Вони не були одружені, але мріяли про це. Хотіли закінчити навчання, а потім створити справжню сім’ю. Але …  коханий Сергій і її найкраща подруга Оксана… Тоді Ярослава вперше зрозуміла, яке це болісне слово «зрада». Все було доволі банально і гидко. Тож дівчині хотілося поїхати подалі від цих двох зрадників.

   Мама її померла три роки назад. Татко пережив матусю всього на 6 місяців.  Рідних людей, які б відмовляли її від цієї роботи, в Ясі не було.  Тож в кінці серпня вона потягом відправилася з м.Києва до м. Хмельницького. А там на неї чекав молодий чоловік із типовою зовнішністю охоронця з бритою головою, з м'язами і суворим поглядом. Він привітався, сказав, що його звати Антон, і запросив Ярославу в флайвіл, що знаходився на стоянці біля вокзалу. Скло в флайвілі було тоноване, як зовні так і зсередини. Навіть переднє скло було затемнене. Антон забрав у дівчини нейрофон і запитав, чи  в неї є ще якісь ґаджети. В Ярослави, окрім індивідуального чіпа у вигляді ока на зап’ястку, не було нічого. Але ним вона користувалася тільки у виняткових випадках. Коли був потрібен зв’язок без ризику втручання сторонніх осіб. Це єдиний вид зв’язку, який ще не навчилися  прослуховувати. Ярослава не пам’ятала, коли в неї з’явився чип і татуювання. Вона тоді була ще дуже маленька.

   Флайвіл рухався безшумно. Ярослава не розуміла, чи вони летять, чи їдуть по дорозі. Не знала, куди її везе цей мовчазний водій. На Антоні були вдягнені окуляри, які, скоріш за все, і допомагали йому орієнтуватися на дорозі. А, можливо вони летіли на автопілоті. Дівчині здавалося, що пройшло вже близько години. Ярослава на долю секунди відчула, що провалюється в яму, і зрозуміла:  вони різко спускаються на землю. Через декілька хвилин флайвіл зупинився, але Антон сказав, щоб Ярослава сиділа тихо.

- Мабуть зараз буде перевірка – подумала дівчина. Але машина повільно рушила і через хвилин п'ять знову зупинилася.

- Тепер виходь - сказав хлопець.

Хтось відчинив дверцята машини і всередину зазирнув вродливий юнак. На вигляд йому було років 20 - 25. Він радісно посміхався і простягнув до дівчини руку, запрошуючи вийти з машини.

- Мене звати Роман. Ми будемо працювати разом.  - при цьому хлопець здивовано подивився на валізу Ясі.

- Чому так мало речей? Дівчата, що приїжджають сюди привозять вагон одягу - засміявся Роман

- Мені багато не треба - відповіла Ярослава.

- Але ти ж розумієш, що не зможеш виїхати з центру щонайменше рік? - запитав хлопець.

- Так, мене попередили.- відповіла Ярослава

Ярослава озирнулася. Вони знаходилися на площі з базальтовим чорним покриттям. Тут стояли п’ять гібридів літака і автомобіля, включаючи флайвіл, на якому приїхала дівчина. Від площі йшли дві дороги: для авто і пішохідна доріжка. Будівля являла собою п’ятиповерховий куб, біля якого приліпилася одноповерхова прибудова. До воріт цієї прибудови прямувала автомобільна дорога. А пішохідна доріжка підходила до входу в п’ятиповерхову будівлю. За будинком Ярослава помітила альтанки справа і зліва. За площею починався невеличкий садочок, а також клумби з дивовижними квітами. Між клумбами і деревами була посаджена зелена травичка. Все виглядало доглянутим і свіжим, незважаючи на спеку.

Роман розповів основні правила роботи в Центрі:

 Кожен працівник спілкується тільки з визначеною кількістю співробітників. Окрім Романа, Ярослава поки що буде спілкуватися тільки з ШС. Її робоче місце знаходиться на третьому поверсі. Біля нього і її кімната. Кімната  з санвузлом, кухнею і холодильником. Холодильником Роман називав кімнату більшу ніж спальня. Він пояснив що продуктів з холодильника вистачить до закінчення контракту Ярослави і що вона повинна сама готувати їжу. Овочі, фрукти, м'ясо, крупи, молочні і інші продукти розкладені по полицям і контейнерам у вакуумних пакетах. Далі Роман розповів, що для кожного поверху був свій ліфт. Якщо чогось не вистачатиме, то зв'язок підтримувати з Романом. Якщо він недоступний, а потрібно терміново вирішити питання, то в кабінеті є сигналізатор. В нього висловлюєш проблему, і чекаєш. До інших поверхів доступ для неї закритий. Система розпізнає «своїх» за допомогою нейросканера. Це система безпеки, яка сканує індивідуальні імпульси мозку людини.  Ярославі треба було пройти перевірки, підписати ряд документів. Вона була здивована, що спілкування і перевірки проводить Роман. Нікого з адміністрації вона так і не побачила. Ця бюрократична тяганина затяглася аж на 3 дні. Тільки на 4- й день дівчина почала працювати безпосередньо з ШС.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍