Ізабель Азімова - Новий кінець , Ізабель Азімова

- Ну дивитись, я ідеальний, а ти ідеально малюєш, так, що все повинно вийти,- після сказаного я засміялася.

- Який ти скромний,- сказала я і в цей момент зрозуміла, що мені подобався гумор Деміана.

Ми сиділи в тиші, лише чути було шелест листя та спів птахів. Я старалась промалювати  усі лінії і риси обличчя Деміана. Відчуття дежавю захлиснуло мене і я згадала сон, який був дуже схожий на цей. В ньому я теж, на пляжі малювала Деміана.

Нарешті, завершивши малюнок, я підняла очі на Деміана.

- Все, готово.

Він підсунувся ближче, щоб подивитися на свій портрет. На його обличчі заграла усмішка.

- Це неймовірно, Ейло. Ти дуже талановита.

Я знову почервоніла, але цього разу не намагалася приховати свою радість.

- Дякую, Деміане, - прошепотіла я, відчуваючи тепло його слів.

Він обережно взяв мене за руку, ніжно потиснувши її.

- Ти завжди вмієш зробити моменти особливими, - сказав він, дивлячись мені прямо в очі. Ми сиділи, тримаючись за руки, відчуваючи, що цей момент належить лише нам двом,- Згадав, що дехто хотів продовжити події, коли ми були в минулий раз на пляжі, - сказав Деміан, а я почала хіхікати.

В секунду все змінилось і Деміан дивився на мене з такою інтенсивністю, що я відчула, як серце прискорює свій ритм. Він повільно наблизився, його очі не відривалися від моїх, і я відчула, як зростає напруга між нами. Його рука ніжно торкнулася моєї щоки, і я мимоволі затамувала подих. Раптом він рішуче притягнув мене до себе, і наші губи зустрілися в палкому поцілунку. Це було наче вибух емоцій, такий насичений і пристрасний, що весь світ здавалося зник навколо нас. Я

відчула, як його руки обвивають мою талію, притискаючи мене ближче до нього.

Мої пальці заплуталися в його волоссі, і я відчула, як його подих змішується з моїм. Поцілунок був глибоким і наполегливим, його губи з неймовірною ніжністю і водночас пристрастю досліджували мої. Я відчувала кожен його дотик, кожне рухання, наче електричні імпульси, які проходили крізь моє тіло.

Деміан відсунувся лише на мить, дивлячись мені в очі, а потім знову поцілував мене, цього разу ще палкіше. Його руки опустилися вниз по моїй спині, і я відчула, як він мʼяко, але рішуче притискає мене до себе. Наші серця билися в унісон, і я відчула, як наша близькість стає ще сильнішою. Цей поцілунок був мов спалах вогню, який запалив у нас невгасиму пристрасть. Він відображав усе, що ми відчували один до одного: любов, бажання, ніжність і відданість. Коли ми нарешті відірвалися один від одного, важко дихаючи, я побачила в його очах те саме, що відчувала сама - глибоке почуття, яке єднало нас, робило нас одним цілим.

Несподівано, я почула звук дзвінка телефону і, як виявилось це був телефон Деміана. Він здивувався, коли побачив імʼя на екрані, але підняв слухавку.

- Слухаю…в сенсі? - обличчя Деміана з розслабленого стало напруженим, - Скоро буду,- Деміан відклав телефон і подивився на мене тяжким поглядом, - Люк у комі.