Тетяна Калинова - Гуляй, мажоре., Тетяна Калинова

-Ось ти і попалась мала. Що ти тут робиш? Ти що слідкувала за мною? -Дуже ти мені потрібен. Я тут працюю. -Та ти що. І хто ж цікаво, тебе взяв на роботу? -Маргарита Петрівна. - Хм. А вона знає, що взяла на роботу злодюжку? - Я не злодюжка. Відчепись виродок. - я хапаю її за підборіддя і до болю стискаю пальцями . - Що ти сказала, злиденка? Як ти смієш відкривати свій рот, в мою сторону? Тебе мати не вчила як потрібно розмовляти з людьми? - В мене немає матері. - Тобто, ти в нас ще й сирітка?- бачу як в її очах з'являється волога і не можу відвести від неї погляду. Сльозинка котиться по щоці, вниз до підборіддя і я наче зачарований слідкую за цим. Дивлюсь на її губи і сам себе не розумію. Чорт забирай! - Чому ти така мерзота, Дене? - Тому що життя в мене мерзенне, мала.