Лаванда Різ - За мить до кохання, Лаванда Різ

— Я тебе зігрію і без вогню, — бурмочу собі під ніс.

У будинку відчувається різкий перепад температури, на вулиці страшна спека, а тут ніби працює кондиціонер. Умови прості, крихітна кухня та дві маленькі кімнатки. Натомість є ліжко. Так, я на цьому зациклений. Я хочу зайнятися любов'ю з дівчиною, в яку раптово і до нестями втріскався. А ще схоже навколо жодної живої душі, купатися голяка можна навіть вдень.

Тіна раптом розпускає волосся і, струсивши головою, підходить до мене впритул.

— Боязка вечірня зірка, кажеш? — обвиває мене за шию, а мої руки відразу тягнуться до неї. І не лише руки, губи також вимагають зближення. Ми обидва знаємо, чим можуть закінчитися ці поцілунки, але все одно цілуємося з захопленням, з жадібністю, з пристрастю, що набирає обертів. У голові «білий шум» і лише одне бажання. Весь світ для мене зараз відійшов убік і нервово палить десь там.

Я хочу її і п'янію від цього бажання. Мої руки красномовно про це натякають. Я чіпаю її скрізь: стискаю груди, попку, пірнаю під майку і погладжую животик, просовуючи пальці під гумку трусиків, відчуваючи, як у Тіни підкосилися ноги. Ох, манюня, якщо ти мене зараз зупиниш — я піду втоплюсь, бо це вже вище за мої сили. Ривком стягую з себе футболку та чергую ніжні поцілунки зі спробами зняти з неї одяг. Тіна трохи бентежиться, але не пручається. Значить, час настав. Недовго думаючи, знімаю з неї все, поки вона не передумала.

…Вона здригається, впиваючись пальцями в мої плечі, від кожного мого відвертого і сміливого поцілунку, бо мій язик вивчає всі її потаємні місця. Перш ніж зайнятися любов'ю, я хочу, щоб ці пікантні пестощі примусили її стогнати від задоволення, вигинаючись мені назустріч. Я хочу, щоб вона запам'ятала свій перший раз зі мною.

— Тіно, я кохаю тебе, — ворушу губами, які ввібрали в себе її смак і запах, торкаюся її вушка, блукаю по шиї, перш ніж стати її першим чоловіком. Перед тим, як зробити її своєю, я хочу, щоб вона чула про моє кохання. Тіна дивиться на мене широко розплющеними очима і, здається, навіть перестає дихати, коли я надягаю презерватив.

— Не бійся, все буде гаразд. Я обережно.

— А я й не боюся, — шепоче вона. Найцікавіше, що в неї до цього не було хлопця, а в мене не було незайманої. Вона теж у мене перша. …Тільки моя.

Це сталося… те, про що я так сильно марив. Але після цього вона стала для мене ще бажанішою.

— Хочеш віднесу твоє розігріте тіло в озеро?

Тіна не давиться захопленням, не каже, що відчуває, не кидається словами кохання, але в її очах хлюпається стільки емоцій. Теплих та ніжних. Вона згідно киває, я підхоплюю її на руки і тупаю до виходу.

— Голими? — Напружується моя скромниця.

— А хто нас тут побачить? Тобою милуватимуться тільки я, озеро та ліс, — дбайливо притискаю до себе свою дорогу ношу, повільно заходжу і опускаю Тіну в прохолодну воду. Вона задоволено скрикує, відштовхується від мене та пливе. Пірнаю слідом і спливаю поруч із нею.

— Тіно, тобі було добре зі мною? — я не можу не спитати, бо хочу знати точно. Тим більше, що ця дівчина завжди каже правду.

— Так добре, що навіть страшно, — зніяковіло відводить очі. — Коли сильно прив'язуєшся душею та тілом, напевно, і має бути трохи страшно це все втратити чи забути, як було добре. А якщо мені захочеться повторення, або я не зможу тебе відпустити?

— Манюня, а навіщо тобі мене відпускати? — Притягую її до себе. — Я тут подумав ... адже ти можеш поїхати зі мною. Можна скласти іспит та подати заявку на отримання гранту на навчання. У нашому університеті охоче приймають студентів із-за кордону.

— Трісе, — Тіна хитає головою і в її погляді з'являється гіркота.

— Що, Тіно? Потрібно тільки захотіти ризикнути та повірити, що в тебе все вийде. Я не хочу готувати себе до думки, що нам доведеться розлучитися.

— Ти не розумієш. Самовпевненому багатому американцю мої складності, напевно, здадуться дрібницею, але для мене це непереборна перешкода. Щоб жити і вчитися за кордоном, все одно потрібні гроші, і я не хочу залишати батька. Він ... не зовсім здоровий і крім мене в нього нікого немає.

— А я впевнений, що це можна вирішити. Адже ми будемо разом, тому житло і гроші вже не проблема. Не супся і не відмовляйся. Давай не сперечатимемося, ти просто спокійно подумаєш про це кілька днів. Добре? Порадишся з подругою, з батьками. Я хочу бути з тобою, Тіно. …А щодо повторення, то це взагалі легко вирішується, — усміхаючись, намагаюся змусити її розслабитись поцілунками. — Повернемось у ліжко чи продовжимо тут?