Rexana Keys - Заборонені почуття , Rexana Keys

Я дивився на Ніку, сидячи в машині, відчуваючи, як важкість вибачень повисла між нами. Кожне слово, яке я сказав, тягнуло за собою наслідки, які мені потрібно було пережити. Я хотів, щоб вона зрозуміла, що я не той, ким здався — не той, хто просто ігнорує почуття інших.                                        

Ніка виглядала здивованою, і я відчув, що її слова про мене були обґрунтованими. Мені справді важко відкриватися, і я намагався захиститися, тримаючи всіх на відстані. Це було простою        маскою, але вона ставила бар'єр між нами. Я зізнався в цьому, сподіваючись, що вона.  побачить, як багато я насправді приховую.

Коли я звернувся до неї по імені, це здавалося мені важливим моментом — я хотів, щоб вона знала, що я пам’ятаю про неї. Її реакція була настільки чесною, що я відчував, як шматочки моєї броні починають відпадати. Я хотів бути щирим, незважаючи на свою звичку тримати людей на відстані.                                                            

Наша розмова продовжувала важити. Я вів її до кав’ярні, і серйозність моменту змінювалася на щось легше. Я відчував, як між нами відбувається щось нове. Можливо, ми обидва були готові до змін, але йшлося не лише про мене — це стосувалося нас обох. Я намагався зробити перший крок до відкриття, сподіваючись, що вона відповість на мої зусилля.                                            

Коли ми сідали за столик у кав’ярні, я відчув тепло атмосфери і зрозумів, що тут, можливо, знайду можливість справжнього спілкування. Ніка почала розслаблятися, і я відчував, що, можливо, зміни починаються. Я хотів, щоб вона знала, що моя впевненість — це всього лише маска, а за нею ховається страх і вразливість.                              

Коли я замовив каву, я спостерігав за її реакцією. Я радів, коли вона посміхнулася, пробуючи напій. В її посмішці я бачив надію, що наше спілкування може змінитися. Ми продовжували розмовляти, і кожна нова тема допомагала зняти напругу. Я відчував, як стіни навколо нас поступово руйнуються.                                                                                                                                                                         Після того, як ми випили каву, я відчув, що між нами нарешті виникла особлива атмосфера. Ніка виглядала такою легкою, а наше мовчання вже не тиснуло. Вона була моєю зведеною сестрою, і з кожним днем ця обставина здавалася менш важливою. Коли я відчинив їй двері, її ледь помітна усмішка змусила моє серце забитися швидше.                                                                               

Сідаючи в машину, Ніка тихо подякувала мені. Я обійшов автомобіль і зупинився на мить перед запуском двигуна. Наші погляди знову зустрілися, і я відчув таку близькість, що захотів чогось більшого. Вона вабила мене, її очі світліли теплом і відвертістю. Я був на межі, але, зрештою, зупинився. Розумів, що це може змінити не лише наші стосунки, але й все, що відбувається в нашій родині.                                                                             

Дорога додому була спокійною, але в повітрі витала напруга, яка здавалася вже не такою страшною. Я дивився у вікно, замислюючись про те, як змінилися мої почуття до Ніки. Я не знав, чи правильно це, але відчував, що між нами щось важливе сталося. Коли ми приїхали, світло з дому заповнило вечір, і ми зайшли всередину, відчуваючи, що день пройшов добре.                         

На вечері я помітив, як Ніка розквітла, розповідаючи про кав'ярню, в яку я її запросив. Анна і тато були щасливі, і це додавало тепла атмосфері. Я дивився на Ніку, як вона спілкується з мамою, її сміх звучав так природно. Я відчував, що наші стосунки стають більш близькими. Навіть коли я мовчав, це вже не було важким — скоріше, це відчувалося як щось потрібне.                                 

Після вечері, коли всі пішли, я залишився на самоті з думками про Ніку. Вона була не просто сестрою, за цих пару днів   вона стала для мене кимось більшим. З кожним моментом  я все більше усвідомлював, що хочу чогось більшого. Але в той же час ця думка створювала в мені тривогу — чи правильно це, чи зможемо ми залишитися такими ж близькими, якщо наші почуття перейдуть межу?                                                       

Коли Ніка пішла до своєї кімнати, я замислився про те, як важливо, щоб вона відчувала себе в безпеці. Вона переживала складний період, і я хотів бути тим, хто її підтримує. Вечір закінчився, але я знав, що це лише початок. Я зрозумів, що наші стосунки — це не просто родинна прив’язаність, а щось більше, і це почуття непокоїло, але водночас й приваблювало.               

Я вирішив поїхати в клуб з друзями, намагаючись розвіятись і забути про Ніку. Відчуття гніту постійно нависало над моєю головою, і я знав, що думки про неї — це неправильно. Вона моя сестра , хоча і  зведена  тому нам не судилося бути разом. Цей факт ставав важким тягарем, з яким я намагався боротися, але чим більше я намагався, тим більше закохувався в неї.                                                         

Клуб був шумним і яскравим, і я сподівався, що музика зможе заглушити мої думки. Я танцював з друзями, сміявся, пив пиво, але все це було лише маскою. Я знову і знову ловив себе на думці про Ніку. Як вона сміється, як її очі світяться, коли вона щаслива. Я знав, що не можу так продовжувати.                                                                   

Коли я повернувся додому пізно вночі, в коридорі побачив Ніку, яка піднімалася вгору. Серце закалатало в грудях, а думки метушилися в голові. Я зупинився, спостерігаючи за нею кілька хвилин, не в змозі відвести погляд. Вона була така прекрасна, її волосся м'яко спадало на плечі, а в очах була якась магія, яка притягувала мене. Я відчув ту ніяковість, яка переслідувала мене останнім часом, і зрештою, зібравшись, пішов до себе в кімнату, намагаючись не думати .