Ізабель Азімова - Новий кінець , Ізабель Азімова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Що тобі...треба? - я говорила трохи повільно і все таки алкоголь давав про себе знати.
- Ти що, пʼяна? - запитав Деміан і в його голосі було чутно подив. Він, що думав я свята і ніколи пʼю?
- Навіть якщо це і так, - я почала сміятись не закінчивши фразу - тебе це хвилювати на повинно, навіщо ти дзвониш, містер загадка?- ладно, я пʼяна більше, ніж я думала. Містер загадка? Якщо я завтра згадаю про це, буду жалкувати.
- Неважливо для чого я дзвонив, де ти? - тепер в його голосі звучало хвилювання. Скоріш за все, мені так здається, бо напилась. Деміан не буде за мене хвилюватись.
- Деміан, ти, що не зрозумів, що тебе це не повинно - я не закінчила свою фразу,бо чоловік мене перебив.
- Хвилювати, ти повторюєшся, Ейло - хмикнув хлопець і хоч я і не думала тверезо, все одно розуміла, наскільки ця ситуація абсурдна. Мене поцілував Люк, я пʼяна, а його брат мені дзвонить і хвилюється за мене? Щодо останнього, я все таки не була впевнена.
- До побачення, Деміан, я пішла по справах - сказавши це, я закінчила дзвінок і посміялась про себе. Якщо в мене зранку буде бажання, я передзвоню йому і дізнаюсь навіщо він дзвонив. Але, насправді, я знала, що не наберусь хоробрості подзвонити йому перша.
Піднявшись в свою кімнату, я сходила швидко прийняла душ, і завдяки цьому, відчувала себе краще. Більше не нудило і в погляді було більше ясності. Коли я була вже в піжамі, сил і бажання не було, навіть, на те, щоб думати. Як тільки тіло торкнулось ліжка, я заснула.
...
- Тобі дуже личить - сказав Деміан, а в його погляді читалось бажання, він сидів на ліжку, а я стояла біля дзеркала в підлогу і дивилась на себе. На мені була велика, чоловіча футболка. Я відчувала себе трохи незручно через те, що вона ледь прикривала мої стегна, але водночас, мені було приємно, що Деміан так дивився на мене. Він встав і наблизився до мене, - Ти неймовірно прекрасна - моє обличчя почервоніло і я відвела погляд. Я не могла дивитись йому в очі, коли він був так близько і казав такі слова, - Подивись на мене - голос чоловіка був повний ніжності і коли я все таки підняла очі і подивилась на нього, він посміхнувся. В цей момент, я відчувала те, що не відчувала ніколи, близкість, яка об'єднувала мене з цим чоловіком, здавалась найправельнішою річчю за все моє життя, - Ти - все чого я так довго шукав.
...
Я підскочила з ліжка від цього сну. Це було настільки правдиво, що коли я відкрила очі, хотілось заплакати, що це був всього лише сон. Усвідомлення того, що вперше за моє життя мені наснилось щось окрім таємничого чоловіка з зеленими очима, лякало і в цей же час радувало. Все таки я не якась хвора людина, який сниться один й той самий чоловік, обличчя котрого, я навіть не в змозі запам'ятати. Але чому Деміан? І до цього ж казав такі гарні слова, від цього сну я наче прив'язалась до цього чоловіка, якого майже не знаю. Мені не треба було так серьойзно до цього відноситись і постаратись забутий цей сон, наче мені наснився кошмар. І не важливо, що мені ніколи не снились кошмари і я навіть не знаю, як це.
"Ти- все чого я так довго шукав" Ці слова пронеслись в моїй голові, як буря серед пустелі і я закрила очі, з надією подумати про щось інше. Сьогодні в мене було дві лекцїї в університеті і все таки прийшлось відкрити очі, щоб подивитись на час. Взявши телефон з комоду, я включила його і побачила, що вже було 12:38 і це означало, що я вдало пропустила першу і половину другої лекції. Чортова вечірка і чортів Деміан, який мені сниться. Від нього, до речі, було не мало повідомлень і я зайшла в чат з ним, щоб подивитись, що він мені писав.
"Пропущений виклик"
"Ейло, візьми трубку"
"Ти, що вирішила пограти в якусь зовсім нецікаву гру?"
"Пропущений виклик"
"Сподіваюсь, ти не валєшся десь, як п'яний безхатько"
"Я подзвонив Люку, він сказав, що ви були на вечірці в гуртожитку і голос його сумний. Бідний Люк, чим ти його образила?)"
Прочитавши всі ці повідомлення, я була трохи здивована, що Деміан взагалі писав мені і ще й подзвонив Люку, запитати де я. Я потерла очі і тяжко вздохнула, бо взагалі не знала, як розв'язувати ситуацію з Люком. Друзями ми вже точно не будемо, але я не хотіла б сваритись з ним.
"Коли ми стали з тобою друзями, що ти так переживаєш за мене?" Написавши це Деміану, я встала з ліжка і почала приводити себе в порядок. Відчувала я себе погано, голова боліла і я дуже хотіла пити. Відчуття, наче я три дні не пила води. Так, як університет я сьогодні вже пропустила, почала збиратись на зустріч з власницею квартири і сподівалась, що хоч новина про переїзд в нову квартиру покращить мій день.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий кінець , Ізабель Азімова », після закриття браузера.