ліліанаа - Ти - і є моя вбивця , ліліанаа

Коли я тільки зайшла в квартиру відпустила все та дала можливість собі поплакати. Я ж розуміла що буде так складно та боляче, чому так реагую наче не знала про його від'їзд? Як же зараз хотіла, щоб він вчинив як у книгах. Плюнув на все та прийшов до мене. Чому в житті не так як у книгах? 

Я вперше закохалася так сильно, чому він не той хто завжди може бути поряд? Не той хто зможе та захоче взяти з собою в любий куточок світу. Якщо він поспорив з Томасом на мене? Якщо я закохаюсь, то Томас виконує бажання свого брата. А якщо не закохалася б то навпаки все. 

Сьогодні вранці я подзвонила до Клари та попросила приїхати її. На питання подруги, що з моїм голосом та взагалі зі мною я відповіла трьома словами: «Арлен повертається в Іспанію». Вона зітхнула та попрощавшись скинула виклик. Сил плакати вже не було та й сліз не було. Випивши заспокійливі, щоб спокійно все розповісти подрузі я стала її чекати. 

Ми з Кларою сиділи мовчки на кухні та тримали у руках чашки з чаєм. Я все до кожної дрібниці розповіла подружці, вона від такого повороту подій навіть трохи заплакала, а про себе взагалі мовчу. Не випила б заспокійливі то лікарі вже самі б кололи мені заспокійливі.. 

 - Я була впевнена, що Арлен не поїде та ви будете разом. Ти ж знаєш, що моя інтуїція мене ніколи не підводила. - перервала тишу Клара, я підняла на неї погляд.

 - Тоді це перший випадок, коли вона тебе підвела. - ледь чутно відповіла я, пролунав звук смс. Я підхопилася та глянула на свій телефон очікуючи там повідомлення від Арлена.

 - Пусто. - лише сказала та провела руками по волоссю. Дівчина дістала та глянула на свій телефон.

 - Алісі, це Томас. Він мені написав. - я ніяк не зреагувала на її слова. Мене Томас не хвилював вже навіть як друг..

 - Він написав, що літак Арлена вже злетів. - тихо повідомила мене Клара, я закрила очі та по моїй щоці скотилася одна сльозинка.

 - Алісі, якщо він так просто залишив тебе то вчини так само. Відпусти його на одному диханні та рухайся далі. - Клара підсіла до мене та обняла, я сумно посміхнулася їй.

 - Я обов'язково так вчиню. Губити себе через нещасливе кохання я не буду, мені лише 19. У мене буде набагато кращий хлопець ніж Арлен Едвардс. Від сьогодні з ним все покінчено. - я не вірила своїм словам, але зроблю все задля їх втілення.