Лаванда Різ - Уламки паралелі, Лаванда Різ

- Мені б послати твій дозвіл до біса, психанути, встати та піти, - Сара обійняла його за шию. - Мабуть, я скоро почну себе ненавидіти, але я дійсно хочу тебе поцілувати.

Мало що можна порівняти з насолодою від поцілунків. Особливо таких, які  туманили розум, запалювали душу і обсипали тіло яскравими жаркими іскрами попелу, в який перетворювалися абсолютно усі думки. Хелл сам визначав дозування цих поцілунків, припиняючи на свій розсуд, тому що як не дивно Сара зупинитися не могла.

- Ти знаєш, що гормон, що виробляється мозком під час поцілунку можна порівняти з наркотиком-опіатом? - запитала Сара, щоб якось згладити момент.

- Тоді це все пояснює.

- Ні, - похитала вона головою, продовжуючи дивитися йому в очі. - Але я б хотіла, щоб ти пояснив мені, де навчився так здорово цілуватися.

- Тобі доведеться прийняти на віру те, що до тебе я ні з ким не цілувався. Зрозуміти техніку легко. Я швидко навчився в процесі. Мені подобалися відчуття від ваших поцілунків з Павуком, але цілуватися самому набагато крутіше .

Згадка про минуле миттєво розвіяла імітацію романтики. Поправивши волосся, Сара як ні в чому не бувало почала домивати посуд.

- Тобі до сих пір боляче і ти досі кохаєш Павука, - стримано констатував Хелл. - І тобі здається, що якщо ми з тобою будемо кохатися - це якось змінить ситуацію.

- Пробач, Хелле. Я знаю як ти неймовірно відданий йому. Я погана людина, я вводжу в оману і тебе і себе, я ... - Сару перебив і змусив розгубитися його сміх. Ні посмішка, а справжнісінький грубуватий сміх, що вирвався з його горла безглуздим пробником.

- Трясця ж твоїй матері, Саро, що ти таке верзеш?! До чого тут відданість? Ти хіба не чула? Він сам благословив нас. Моя вірність братові, лідерові гнізда полягатиме  саме в тому, щоб зробити тебе щасливою. Але я наважуся засинати з тобою в одному ліжку тільки тоді, коли ти захочеш саме мене, а не чергову дозу свого гормону! - вигукнув він. - Погана людина? Ти? Що, серйозно? - знову розсміявся він. - Що тоді можна сказати про мене?!

- Ти не людина, - процідила дівчина похмуро.

- Натхненно, - пожартував він.

- Хелле, ти нестерпний!

- А ти краще, що сталося в моєму житті, - шокував він її до мурашок. І їй знову тільки й залишалося, що хапати повітря ротом.

- Ну що, ти продовжиш навчання або будеш киснути, викликачи моє обурення ? - змінив він інтонацію, вміло керуючи своїм настроєм.

- Ось же влипла, - пробурмотіла Сара. - Так, звісно, продовжу.

- Сьогодні, - скомандував Хелл, його пальці вже пурхали по клавіатурі.

- Ні, сьогодні не можу. Мені потрібно зателефонувати батькам з одноразового телефону, який не відслідковується, з'їздити в місто по продукти, налаштуватися, - стала викручуватися Сара.

- Я тебе вже налаштував, - вп'явся в неї вимогливий погляд зелених очей, що не приймали відмовок. - Зателефонувати ти зможеш і звідси, у тебе три нерозпакованих одноразових мобільника, я бачив . П'ять хвилин розмови - і ти вільна. А по харчі поїдемо ввечері.

- Чому ввечері?

- Підемо прогулятися. Якщо ти звичайно все-таки сядеш вчитися. І не треба мені тут очі закочувати - не дивлячись на неї, додав Хелл. - Поки ти спала, я покопався в твоєму ноутбуці, заплутав слід, перенаправивши сигнал. Навіть якщо ти з'явишся в мережі, твоє місце розташування не зможуть відстежити. Принаймні, не відразу. Дня три будуть намагатися. Але на довше ми тут і не затримаємося.

- Звідки ... ти стільки знаєш ... про програмування, про технології? - Сара не могла приховати свого потрясіння. - Хлопче, у мене від тебе дах зносить. Ти ж начебто рани штопав.

- Ага, з рівним успіхом копирсався у смітті, залізяках та кишках. І я тобі казав, то було вимушене заняття, бути швидкою допомогою мене змусили обставини та Павук. А взагалі-то я здібний хлопець, у мене різнобічні інтереси. Сонечко, я ж не з кам'яного віку вискочив, моя цивілізація на кілька століть випередила ваші технології, ... правда вона потім загнулася від пари прорахунків, але то окрема тема. Я знаю, як дістати і притиснути Іва. І цим буду займатися я, а ти поправляй свої справи.

- І якщо я буду хорошою дівчинкою, ввечері ти може бути мене знову приголубиш, - уїдливо промовила Сара, приречено відкриваючи свій ноутбук.

- Просто взяла і з язика зняла, - хихикнув Хелл.