Андрій Лаврик (Cyrano) - Мені відомий твій секрет, Андрій Лаврик (Cyrano)

Розділ 1

I

            Успіх увійшов без стуку. Ще й привів із собою гроші. Чимало грошей. Більше, ніж Майк здатен витратити протягом життя. Фінансовий радник (новоспечений мільйонер потай називає його «Грошовим щуриком») щокварталу доповідає про дохід з депозитів та купівлю цінних паперів солідних компаній. Відтоді, як хвацький помічник придбав своєму клієнту півтора відсотки акцій «Аpple», той не відмовляє собі у задоволенні уявляти, що в кожного власника «Айфону» в кишені гаджет, що на півтора відсотки належить йому - себто Майку. Звісно, акціонерний капітал працює інакше, та вже надто приємна ця фантазія, аби її позбуватися.

            Головні надходження коштів «падають» на банківський рахунок після нових тиражів «ХоррорВіннера». Цьогоріч відбулося два планових видання по 50 000 примірників, та одне додаткове у 70 000 екземплярів. Окрім авторського гонорару художник отримує чимале роялті з продажу, а це сума з такою кількістю нулів, що на пальцях однієї руки не злічити.      

            Шовкова сорочка приємно холодить шкіру. Слідом за нею чоловік вдягає вишуканий костюм елітного бренду. Нувориш швидко звик шикувати. Тепер він не сяде у дешеве авто навіть якщо від того залежатиме його життя. Коли твої шкарпетки коштують дорожче за чиєсь житло, мимоволі проводиш невидимий кордон між собою та рештою світу.

            Найцікавіше, про що довідався Майк, отримавши почесне місце у десятці «Forbes», це те, що багаті за більшість речей платять менше, ніж бідні. Поки люмпени беруть кредити на купівлю елітних брендів, ці виробники безкоштовно надають свою продукцію за саму лишень змогу асоціюватися з відомим автором. Ось навіть зараз він збирається на вечірку, яку влаштовують місцеві політики, й не заплатить жодної копійчини за дорогі напої та делікатесні наїдки. Втім, мер також не лишиться в накладі, бо кошти на урочистості виділені з бюджету.

            Мета бенкету тішить всеохоплююче его художника, наче легенький порив освіжаючого вітерця у серпневу спеку. Сам митець і є причиною помпезного балу! Чим не привід для радощів?     

            Перевіривши зачіску та поправивши комірець, чоловік збирається йти, але на секунду зупиняється біля столу. Бере з нього причину власного успіху – всесвітньо відомий графічний роман. Заздрісні злостивці називають цей твір коміксом, та Майку більше подобається саме визначення «графічний роман». Наголос на слові «РОМАН»! Це ставить його в один ряд з Умберто Еко, Чарльзом Діккенсом та Френсісом Скоттом Фіцджеральдом. Нічогеньке товариство, еге ж?

             Саме завдяки цьому всесвітньо визнаному шедевру за тиждень Майку мають вручити Нобелівську премію по літературі. Комітет давно шукав можливість перекинути місток між консервативними цінностями та вподобаннями сучасної молоді. Таким сполучним засобом став випестуваний читачами та критиками твір «Пригоди лорда ХоррорВіннера», або просто «ХоррорВіннер», як було зазначено на обкладинці першого видання.

            Свого часу світову спільноту неабияк сколихнула новина про вручення літературного Нобеля музиканту Бобу Ділану. Настала черга художнику повторити подвиг барда.

            І якому художнику! Історія сама проситься на перші шпальти газет. Напевно, згодом знімуть мотивуючий байопік. Висновуючи з досвіду, прикормлений «Грошовий щурик» виканючить у прокатників чималу платню за використання образу Майка. Не зайвим буде з’явитися в камео. Людство має знати своїх героїв в обличчя.  

            А цікавинка ось у чому: геній з’явився нізвідки. Ні-ні, Майк цілком собі існував. Хіба назвеш інакше життя на скромну ставку працівника міської газети? Без особливих відзнак закінчивши художню школу (яку тепер точно перейменують на честь видатного випускника), митець кілька років поневірявся у пошуках власного стилю, зрештою влаштувавшись ілюстратором щотижневика «Міські вісті» - препаскудного часопису, що на дві третини складався з оголошень, і на третину - з анекдотів та гороскопів. Час від часу Майку наказували намалювати глузливий шарж на конкурента мера під час виборів, чи навпаки – хвалебну ілюстрацію на честь переможця політичних перегонів. Діючий мер кепсько виходив на фото, тож художні таланти нашого героя всіляко віталися.

            Аж раптом цей еталонний невдаха, котрий вирізнявся у натовпі хіба що гидливим, презирливим поглядом на цей же натовп, частиною якого й був, дарує світу найбільшу сенсацію з часів останньої частини «Поттеріани» Джоан Роулінґ. «Миша народила гору!» - як написав якийсь дотепник у «Інcтaгpaм».    

            Поки «Marvel» чубляться з «DC» за право почати зйомку супергеройської франшизи за мотивами «Пригод лорда ХоррорВінннера», Майк підносить примірник коміксу до обличчя. Блаженно втягує ніздрями ще не вивітрений аромат друкарні. Любовно проводить долонею по обкладинці. На ній зображений супергерой ХоррорВіннер у своєму знаменитому костюмі. Нещодавнє опитування визнало саме цей костюм найбільш впізнаваним вбранням серед усіх літературних та кіноперсонажів. На другому місці опинився бідака Супермен. Дарт Вейдер пас задніх, замикаючи трійку лідерів.

            З обкладинки ХоррорВіннер протягував читачам квітку білого лотосу. Художник погладив і її, а потім підморгнув намальованому герою, повернув графічний роман на стіл, й вийшов з будинку, насвистуючи веселеньку пісеньку, мотивчик котрої нещодавно почув у якомусь з численних ресторанів, куди його тепер безупинно запрошували вдячні шанувальники. Ні! Не шанувальники. Радше фанати.

II

            У центральному музеї, перетвореному на бенкетну залу, було надзвичайно людно. Ще б пак. Сьогодні тут присутній рідкісний експонат - Nobelius laureatus, як підписали б його, якщо б Майк виставлявся тут на постійні основі. Місцева політична та фінансова еліта була тут ріденько розбавлена людьми мистецтва та обслуговуючим персоналом. Усі вони благоговійно зиркали на видатного художника, не осмілюючись заговорити першими.