Лаванда Різ - Уламки паралелі, Лаванда Різ

Глава 29

Повісивши слухавку, Сара кілька хвилин просиділа в повному заціпенінні. Потім стрепенувшись, зібравши свою волю в кулак, Сара подумки дала собі слово більше не розкисати.

«Раз Павук вирішив, що його жертва виправдовує наше розставання, і що лише тут на мене чекає безмежне щастя - я буду намагатися насолоджуватися життям заради них усіх!»

Спустившись вниз і з'ясувавши в якому номері зупинився її кузен, Сара безпардонно забарабанила в його двері.

- Я так зрозуміла, ви склали правдоподібну розповідь, - тут же перейшла вона до справи, тільки-но переступивши поріг. Сара все ще страшенно злилася на Коліна, його малодушність і сліпе презирство по відношенню до Павука зломило її сестринську любов. - Я хочу знати деталі, щоб копи якомога менше полоскали мені мізки. Що ти на мене так дивишся? - насупилася дівчина. - Я тебе розбудила? Ну, вибач, - її тон був діловий і холодний, як і безпристрасний вираз її обличчя.

- І тобі доброго ранку, Саро, - вимовив Колін теж в свою чергу не знаючи, як йому триматися з кузиною.

- Воно не добре! - відрізала Сара. - І я хочу, щоб ти ніколи не забував про те, що ти і твої друзі повернулися лише тому що він мене кохав!

- Може, мені йому лист подяки відправити? Навряд чи я забуду хоч щось з того, що з нами сталося, - похмуро буркнув Колін, не ризикнувши нагадати їй, як її коханий власноруч пристрелив його друга. - Сьогодні ввечері ми вже будемо у Піттсбурзі. Для всіх - нас викрали арабські терористи з метою викупу. Вони стежили за нами в клубі, а потім напали на дорозі, витягнувши нас прямо з машини.

- Господи, а араби тут до чого?! - не витримала Сара. - І чому за вашою  легендою ніхто не дзвонив на рахунок грошей?

- Ти не дала мені договорити, - ображено обурився Колін. - Нас не було чотири місяці. За легендою терористи тримали нас під посиленою охороною, але не змогли домовитися між собою на рахунок ціни, потім у них змінився ватажок, якому спало на думку випробувати на нас хімічну зброю, звідси і сліди радіації в наших організмах. Ну, а так як в твоїй крові вони нічого не виявлять, то тебе терористи використовували як секс рабиню.

- Слабувато у вас з фантазією, - презирливо скривилася Сара, чітко розуміючи, що Колін досі впевнений, що арахноіди бавилися нею немов іграшкою. - А як же бути з бідолахою Беном?

- Бена ми зустріли в тому ж полоні, і взяли його з собою коли втекли. Через часті побиття і досліди він втратив пам'ять. Де нас тримали ми поняття не маємо, тому що один з бандитів проявляючи милосердя допоміг нам вибратися, але перед цим нам всім зав'язали очі.

- Прям блокбастер якийсь, - уїдливо Сара. - Імен ми звичайно теж ніяких не знаємо, тому що араби цвірінькали арабською? Ти розумієш, що своєю заявою про хімічну зброю - ти сполошиш все агентство національної безпеки? Вони через нас перетрясуть всіх арабів і посилять візовий контроль? Ти хочеш кинути ще один камінь в цей конфлікт?

- А що ти пропонуєш? - скинувся Колін. - Давай розповімо їм про мутантів і паралельний світ! Не хочеш арабів, можна сказати, що це були росіяни. Нам потрібно якось викручуватися, і я не збираюся стати пацієнтом психлікарні через твою правду!

- Зате збираєшся стати об'єктом для досліджень! - гнівно підвищила голос Сара. - У наших організмах буду намагатися виявити хоча б мізерний натяк на цю твою ефемерну зброю. Аналізи, сканування, взяття проб, ще і ще питання. Уряду в таких випадках краще перестрахуватися і підготуватися на всіх фронтах. Я повернулася додому, а не під ковпак! Ні про яку зброю ви не скажете! - стиснула вона кулаки.

- А то що? - зухвало піднявши голову, Колін на час схрестився з нею поглядом. - Тут немає твоїх хлопців, хто б міг нам розірвати глотку. Корчиш з себе одну з них? Скільки можна, Саро, досить! Струси вже свою свідомість від отруйного втручання арахноідів! Ніякої любові насправді не було! Забудь як страшний сон і почни жити заново!

- Почну, подалі від вас, - стримуючи себе, високим голосом вимовила Сара, саме в цей момент відпускаючи кузена зі свого серця, - Але любов була, ти помиляєшся, Коліне. Павук так сильно любив мене, що зміг назавжди розлучитися зі мною, аби дати мені шанс на майбутнє. Він і вас відпустив заради мене. Він пожертвував своїми почуттями. Не смій більше розмовляти зі мною в такому тоні!

У коридорі Сара випадково налетіла на Бена, ще одне нагадування про втрачений світ, яке тут же гостро відбилося в її серці.

- Привіт, - несміливо сказав Бен. - Ідеш снідати?

- Шматок в горло не лізе, - буркнула дівчина. - Побачимося в аеропорту.

- Саро, нам потрібно триматися всім разом, - Бен зробив ще одну спробу.

- Пробач, але після повернення в Піттсбург - я планую більше ніколи вас не бачити.

У літаку Сара вперто не бажаючи спілкуватися з хлопцями намагалася заснути, але лише вона закривала очі - перед нею вставали обличчя. Бешкетне, майже хлоп'яче Ксана, зворушливо-замислене Арно, занадто серйозне обличчя Хелла, розумне поблажливе з прихованою  ніжністю в усмішці Роба й зухвале гарне обличчя Іва. Нехай вона і не відчувала їх, зате її пам'ять була настільки свіжа, що Сара пам'ятала все до найдрібніших подробиць. Відчуття, манери і характер кожного з гнізда і Іва окремо, їхній сміх, родимки, шрами, запах того світу, його звуки, лякаючу тишу і передчуття смерті. ... Сара неймовірно сумувала, і це почуття не давало їй зітхнути з легкістю . Пам'ять нітрохи не применшувала порожнечі ...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍