Лаванда Різ - Зграя, Лаванда Різ

Слава богу, мені вистачило розуму прошмигнути в обладнаний спальник за сидіннями, щоб не дати ситуації розвинутися до трагічних масштабів. Спальник надійно приховує мене від їхніх очей, але не від їхніх вух. Повітря виривається з мене гучними поштовхами, немов пара з закипілого чайника. Я ричу і кручусь, шмагаю подушку. У мені накопичується стільки емоцій та слів, стільки образи і невисловлених почуттів, що впору здохнути, бо я не знаю як впоратися з цим станом. Якби Тім міг чути мої думки - він би почув дикий розсерджений вереск. Підсвідомість пульсує рятівним маячком: «Вистояти та подолати цей стрес мені допоможе тільки він. Вгамує біль, наповнить змістом, подарує надію, цей, бляха муха, подорожник для серця - Тім». Мені так погано. Гірше немає, коли з обраною парою виникло непорозуміння, ніби частина тебе паралізована.

Схлипнувши, закриваю очі.

- Тому що ти будинок для моєї душі, - тихо вимовляю вголос.

Проходить секунда, друга, третя. Чути подих полегшення. Рух.

І ось Тім вже лежить на боці поруч зі мною. Наші обличчя навпроти один одного. Він ніжно проводить по моїй щоці своїми довгими пальцями, пильно дивлячись мені в очі. Через ці очі можна вийти у відкритий космос, прожити кілька життів, почути звуки вовчої душі. Моментально легшає, подорожник починає діяти. Від нього пахне сонцем, свободою і щастям, тому що ми половинки одного цілого, природа вульфенів в цих нюансах не помиляється.

- Невже ти думаєш, що я обрала тебе аби тільки шкуру свою врятувати? - шепочу, не відриваючись від цих очей кольору неспокійної морської стихії. - Невже я пішла б за тобою всупереч своїм почуттям? Я тут тому що серце покликало. Мій зв'язок з тобою виявився сильніше всього іншого, варто було мені лише тебе побачити .... Ти потрібен мені, Тіме, але не тому що поруч з тобою я проживу довше, а тому що я хочу бути з тобою, - мені страшенно хочеться його поцілувати. І цьому тяжінню я більше не можу протистояти. Але після поцілунку потреба лише збільшується.

Мені потрібно більше його дотиків і тіла. Мені потрібен він увесь. Моя суть збожеволіла, я більше не можу і головне не хочу себе контролювати. Навіщо жити в половину потужності, якщо можна на повну?!

Позбавляю нас від одягу в лічені секунди. Так, це саме те, що мені зараз потрібно - тепло цього досконалого тіла і його ідеальний запах. Я щаслива бачити, що він хоче мене. Особливо радує, що інші дівчата тепер його не цікавлять. Він мій, тільки мій тепер. Для мене це виявляється важливо. А я хочу повністю належати йому. Це буде наш перший раз і більше ніяких перешкод.

- Крихітко, ти впевнена? - гаряче шепоче Тім, ковзаючи руками по моєму тілу, перевіряючи чи можна йому дійсно все. - Ліжко далекобійника не саме романтичне місце.

- Плювати де, важливо, що з тобою. Я хочу тебе зараз! Завтра може і не настати, тому я буду займатися з тобою любов'ю, ловлячи кожну можливість! - все, мою голову зірвало з петель. Від передчуття мене б'є дрібне тремтіння. Мене трясе у знемозі від нетерпіння поки Тім не входить в мене. ... Цього виявилося достатньо, щоб отримати перший оргазм. Прогнувшись під ним, я стогну від насолоди. Далі я їх вже не рахую. Ніколи не задавалася питанням, скільки оргазмів може отримати альфа самка і чи можемо ми імітувати оргазм. Тім для мене ідеальний сексуальний партнер і моє тіло знало про це ще з початку нашого знайомства. Пристрасний, сильний, умілий, гарячий. ... Навряд чи можна померти від задоволення, але потрапити за межі реальності і розчинитися в трясовині екстазу цілком.

- Спасибі тобі, господи, за цього шикарного хлопця, - бубоню я балдіючи. - Нарешті мені почало щастити в житті.

Десь поруч тихо усміхається Тим.

- О, так, кайф від сексу з дівчиною, на яку ти запав на порядок вище. Нарешті ти моя за всіма правилами, - вже серйозніше додає він. Фізична близькість так важлива для чоловіків, будь це вульфен або людина. Століття еволюції так і не витіснили власництва з наших генів.

- Всього лише на кілька порядків?

- На кілька десятків, моя ненаситна вовчиця, - чмокнув мене в ніс, Тім і знову розсміявся. - Дивно, що Кіт тримав при цьому кермо рівно.

- Чорт! О, ні! - зіщулившись, накриваюся простирадлом з головою, палаючи від запізнілого сорому. - Я зовсім забула. І все через тебе!

- Ха, ти у нас така не форматна альфа, соромишся. ... Не переживай так, Нікі, наші хлопці в причепі теж стали мимовільними свідками цієї феєрії, бо усім було чутно, та всі вони точно раді за нас. Правда ж, Кіте?

- Не те слово, - пробурчало через перегородку. - Ось думаю, як такій тварині як ти, могло так поталанити?

- Я теж люблю тебе, брате! - кинув Тім, сяючи.

Ще трохи обіймів, ніжних поцілунків, поглядів без слів. Все так природно і закономірно. Поступившись своєму природному єству, я відчуваю радісний спокій. Я не думаю ні про Еріка, ні про альянс. Я просто блаженно обіймаю подушку і засинаю, надаючи своєму обраному право берегти мій спокій. Я занадто довго блукала в пошуках цього відчуття.

Вульфени вміють любити так само як і люди. У нас так само трапляються драми на особистому фронті і розбиваються серця. Але бувають історії і з хорошим кінцем. Поки що я поняття не маю чим закінчиться моя історія і навіть яким буде її продовження. У моєму випадку взагалі все заплутано. І не тільки тому що я альфа за якою ганяється більшість перевертнів альянсу. Я зуміла перейнятися почуттями до свого суперника, переступивши через природну ворожнечу альф. Я люблю Еріка і захоплююся ним, але це почуття можна порівняти із захопленням споглядання північного сяйва або танцю смерчів, або бразильського карнавалу, або навіть з можливістю ступити на поверхню Місяця, за межі звичного. Він яскравий спалах, який подарував коротке блаженство. А пізніше, не дивлячись на зачарованість моментом, ти все одно розумієш, що пора збиратися додому. Як ватажок я вмію тверезо оцінювати ситуацію і в якійсь мірі прораховувати її наперед, в мені це закладено природою. Гадаю, Ерік теж усвідомлює, що життя за межею небезпечно і довго так протриматися неможливо. Сподіваюся, він пробачить мені. Але ще більше сподіваюся, що він буде щасливий.