Євгеній Павлович Литвак - Епоха слави і надії, Євгеній Павлович Литвак

університеті, ви починаєте займатися англійською більш поглиблено, або відвідуєте додаткові курси, вивчаєте мову усвідомленіше. Це означає, що у школі ви користувалися своїми знаннями з майбутнього, з дорослішого віку. Вміння їздити на велосипеді, роликах, ковзанах відноситься до того ж.

Вічний задирака в шкільних бійках завжди виходить переможцем завдяки своїй інтуїції, знанню як, куди і коли бити. А потім стає майстром спорту. От, як це працює. Вже зараз ми можемо користуватися знаннями і уміннями зі свого майбутнього. Сон – це зв'язок між нами минулими і нами майбутніми. Сон – абсолютно вся інформація людини. Все його життя. Сон є конференція: я минуле, я нинішнє, я майбутнє.

Ніколас дістав з ніші під трибуною пляшку негазованої води і наповнив свою майже спорожнілу склянку.

– Сюжети будь – яких снів, що викликають пізнання, питання і емоції, краще записувати, щоб згодом можна було їх аналізувати і робити висновки. Якщо ви раптом усвідомлюєте, що сновидіння повністю відбиває ваші прагнення, показує те, чого ви пристрасно хочете або навпаки не хочете, впевнено заявляю, незабаром ви опинитеся в ситуації, схожій або навіть конкретній, що приснилася. Уві сні мозок сприймає те, що відбувається поза часом. Тобто, одночасно і як минуле, і як майбутнє. Саме тому виникає відчуття відриву від реальності.

Хороші чи погані сни не є показниками порушень мозку. Просто все це мало вивчено. А тепер, скажіть мені, що таке "гіпноз"?

– Гіпноз або "hypnos" в перекладі з грецького означає "сон", – карбував, як по начитаному, зовсім ще молоденький хлопчина в картатій сорочці. І відразу ж залився фарбою, як помідор, коли в його сторону з цікавістю обернулася половина залу.

– Все правильно, – кивнув Ніколас. – Проте, мабуть переклад єдине, що об'єднує ці обидва поняття.

– Чому ви цим займаєтеся? – Трохи подавшись вперед зі свого крісла, з щирим інтересом запитала дівчина у бежевому піджаку.

– "Водій автобуса вже випив свою першу склянку". – Процитував Ніколас зрозумілі одному йому слова.

Інші ж здивовано переглянулися між собою, явно збиті з пантелику.

– Ви повинні зрозуміти, що насправді вам нічого втрачати. Що ви маєте в цьому світі? Майно? Здоров'я? Життя? Все це ви можете втратити відразу. Водій автобуса вже випив свою першу склянку. Скоро він сяде за кермо, і в будь – який момент ви зіткнетеся з ним на дорозі. Ніс до носа, під час обгону по зустрічній смузі, або не впоравшись з керуванням, вріжетеся йому в бік. Отже, чому я цим займаюся?

Ніколас витримав недовгу паузу і продовжив:

– Моя мета – вивести науку про сновидіння на новий рівень і я вже немало досяг успіху на цьому терені. Проте можу сказати, що, незважаючи на весь мій десятирічний внесок, ми все ще вражаюче мало знаємо про цей дивовижний стан. Проте я впевнений, що онейрологія є однією з саме тих наук, що динамічно розвиваються, і мої дослідження в цій області щодня перевертають наші уявлення про значення сну для організма. Чому нам необхідно спати? Що відбувається з мозком під час сну? І як недолік сну позначається на нашому здоров'ї? Навіщо ви прокидаєтеся кожен ранок? На кого витратите свій останній день, якщо він завтра?

– Як опанувати техніку сну? – Поправивши окуляри, що з'їхали на перенісся, запитав ректор.

– Що ж, якщо коротко, коли ви бачите сон, ви як би знаходитеся в кінотеатрі і спостерігаєте за сюжетом з боку. Основне завдання зводиться до того, щоб впіймати той самий момент, в якому виникає питання : "А чи не сниться мені все це"? Цей ідеальний час, щоб спробувати дати команду. Наприклад, подивитися на свої руки або повернути голову. Якщо у вас вийшло, далі можете вибудовувати сюжетну лінію. Але, знову ж таки, повторюся, що люди вчаться цій техніці не день і не два.

– А що до пророчих снів? – Запитала літня леді в широкому капелюсі, який був чи не більше її самої.

– Вивчення пророчих сновидінь відкриває цілий, доки ще не вивчений світ, до якого варто прислухатися. Ті, хто вміють це робити, уникають купи проблем у своєму житті. Багато хто вважає, що подібні сни насправді лише плід нашої підсвідомості, ніякого пророчого сенсу вони не несуть, а швидше допомагають зменшити тривогу або задовольнити в уяві давнє бажання. Як би там не було, люди, які прислухаються до власних снів, не лише частіше за інших приймають виграшні рішення, але і краще пізнають самих себе.

– Втлумачивши чужі сни, ви допомагаєте людині вибрати вірний шлях? – Поставив питання чоловік в піжонському смугастому костюмі.

– Навіть, якщо уві сні ми і приймаємо якісь рішення, зазвичай це відбувається, як би з боку, на несвідомому рівні, і на ранок про це залишаються лише невиразні спогади. Особисто я завжди раджу розвивати інтуїцію, а не тлумачити сни по сонниках, яких написано тисячі, а значення однієї самої картинки в кожному розрізняється, як день і ніч. Розвиток інтуїції займе час, безумовно, але воно того варте. А ще – головне жити повноцінним життям. З освоєнням усвідомлених сновидінь, це стане можливо двадцять чотири години на добу, – Ніколас пружинним кроком повернувся до трибуни, перемкнув зображення, які змінювали одне одного, на фотографії сплячих людей. Хтось спав під відкритим зоряним небом і блаженно посміхався, хтось тривожно хмурився в м'якому ліжку. – Всім нам подобаються приємні сни, де ми пиряємо в небі, цілуємося з коханою людиною або наприклад, отримуємо заповітний "Оскар". Такі сни радують і надихають. Але як бути, якщо сниться щось страшне, немислиме, незвичайне? Лякатися? Зациклюватися? Чи навпаки не сприймати серйозно? І чому одним сняться веселкові хмарки, а іншим – темні підземелля? Як навчитися чути власну підсвідомість? Під час звичайного сну, необхідного для відпочинку і відновлення мозку, у людини можуть працювати пам'ять і сприйняття, але при цьому відключено мислення. З цієї причини звичайні сновидіння швидше нагадують "фільм", який ми можемо частково пам'ятати після пробудження, але під час самого "перегляду" не в силах вплинути на перебіг подій.

Несподівано з коридору донеслися чиїсь гучні веселі голоси:

– Латте! Латте!

– Капучіно!

Студенти, що зібралися в залі, пирснули від сміху, безуспішно ховаючи посмішки в долонях. Щось незадоволено пробурчавши собі під ніс, ректор квапливо спустився зі сцени і сховався за дверима, щільно прикривши їх за собою.

– На моєму першому році навчання в університеті, – продовжив Ніколас, коли нарешті зал угамувався, – ми проходили курс психології. Викладачем був такий, знаєте, відповідний епатажний тип. На першій же парі він дав жартівливу пораду на майбутнє: "на роботі завжди ходіть з текою документів, робочий стіл теж завалюйте кіпами паперів. Носіть їх