Естрела Асферіс - Несвідоме одруження, Естрела Асферіс

- Вагітність, - відповідь Бет мене здивувала, але вона пояснила: - Вона змінила структуру аури, і амулет перестав працювати. Зазвичай амулети й артефакти прив'язуються до аури власника, і якщо вона змінюється, то потрібно або переналаштовувати амулет, або застосовувати новий. Я зрозуміла це тільки того дня, коли дізналася про свій стан. Тож мої вороги мали значний проміжок часу, за який вони могли не тільки виявити мене, а й схопити. Тільки диво дозволило мені уникнути схоплення.

- Ти начебто казала, що активувала в схованці артефакт, який блокує магічний пошук, - пригадала я деталь з її розповіді.

- Так, я тоді діяла інтуїтивно. Тільки сидячи в поїзді, точніше на змії, я все зрозуміла, - зізналася Бет.

- Зрозуміло, - відповіла я.

Поки ми вели цю розмову, встигли досить далеко пройти містом. Не знаю, скільки залишалося до порталу, але моя інтуїція, яка всі ці години практично спала, прокинулася. Так, щось мені це не подобається. Можливо, нам потрібно було вибрати інше місто або вирушити далі вздовж річки. Боюся, що ми йдемо в пастку.

Поки я вела діалоги зі своєю інтуїцією та інстинктами, Бет впевнено вела нас до порталу. Я вже хотіла повідомити їй про застереження своєї інтуїції, а також про те, що потрібно тікати з міста, але не встигла.

Увесь цей час ми досить швидко йшли, і виявилося, що ми вже поруч із порталом. Він виднівся в кінці вузької вулиці. Залишалося тільки пройти нею, але Бет теж щось відчула.

Вона різко загальмувала, і, вихопивши звідкись кинджал, метнула його в тому напрямку, куди ми йшли. Пролунав приглушений скрик, і звук тіла, що опускається на землю. Щоправда, скільки я не вдивлялася, так нікого попереду і не помітила. Але в руках у Бет знову була зброя, і вона стала в захисну стійку, загородивши мене собою.

Я зрозуміла, що ми все ж потрапили в засідку, і Бет битиметься, прикриваючи мене собою. Звісно, я була з цим не згодна, але, пам'ятаючи застереження Бет, я не поспішала лізти в бійку. Я збиралася допомагати їй, не підставляючись під удар, хоча досі не бачила супротивників. Напевно вони використовують якісь заклинання на кшталт невидимості або ілюзії. Але й це можна обійти, було б бажання. Вони не зможуть сховатися від перевертня, все ж я відчуваю запахи.

І я застосувала нашу расову особливість, виконала проміжну трансформацію. Повна зміна іпостасі тут не підійде, все ж величезна чорна дика кішка, незважаючи на свої інстинкти і швидкість, займає досить багато місця, і є легкою мішенню. А людська іпостась не така швидка, і нюх трохи, але гірший. Проміжна ж трансформація - щось середнє між ними, виростають кігті та ікла, прискорюються реакції, збільшуються можливості перевертня, але немає повного перетворення на звіра. Тіло залишається переважно людським.

Щойно я здійснила проміжну трансформацію, запахи почали відчуватися виразніше. Я усвідомила, що поруч із нами, перегороджуючи шлях, перебуває близько десятка супротивників. Так, це дуже погано. Бет говорила, що мене здолає і один супротивник, а тут їх стільки зібралося. Бет проти такої кількості навряд чи довго протримається, потрібно прориватися до порталу і йти через нього.

Тим часом Бет рухалася зі швидкістю, яку навіть я, будучи перевертнем, однією з найшвидших рас цього світу, від неї не очікувала. Леза її знарядь мелькали перед нею з величезною швидкістю, як і вона сама. Я ледь встигала помітити, як вона відбиває удари одного супротивника, щоб одразу ж атакувати іншого. Я, як і раніше, не бачила їх, але використовуючи нюх знала, що вони активно атакують її, намагаючись пробитися до мене. Раптово Бет повернулася, і, схопивши мене за руку, практично жбурнула, як м'яч, високо вгору і вперед. Не знаю, як їй це вдалося, але я відчула, що стала дуже легкою, і справді лечу, стрімко наближаючись до порталу.

Так я пролетіла практично половину відстані, що відділяла мене від порталу, коли відбулася моя зустріч із землею. Опинившись на твердому ґрунті, я піднялася і обернулася, шукаючи очима Бет. Вона все ще перебувала там, де я пам'ятала, борючись із ворогами. Я хотіла кинутися їй на допомогу, але вона крикнула, щоб я йшла порталом. Я все ще вагалася, коли мене підхопив повітряний вихор і буквально потяг у бік порталу. Незважаючи на мій опір, я все ж опинилася прямо перед порталом. В одну мить я була на площі Сферлона, поруч із порталом, і раптом опинилася в абсолютно незнайомому місці. Озирнувшись навколо, я збиралася стрибнути назад у портал, коли з нього хтось вийшов. Я не бачила обрисів, але за запахом зрозуміла, що за мною все ж прослідувала парочка дроу. Схоже, спочатку на мене чекає своя бійка. І потім, якщо я все ж буду жива, то зможу прийти на допомогу подрузі.

***

Аурелія Ерабет Альтаур

Я, використовуючи накопичувач, активувала кілька заклинань, пославши Мел у портал. Це був єдиний вихід, як убезпечити її від моїх супротивників. Спочатку я зробила її невагомою, а потім, використовуючи повітряний батіг, перекинула її з-за своєї спини практично через половину площі. Вона опинилася не так далеко від порталу, але частина нападників відокремилася, і попрямувала в її бік. Я не могла дозволити, щоб вони нашкодили Мел, тому, крикнувши їй, щоб тікала, направила в її бік повітряний вихор. Він стрімко поніс її до порталу.

Я весь цей час відбивалася від атак своїх ворогів, відстежуючи як ситуацію зі своєю подругою, так і переміщення моїх супротивників. Нарешті вона зникла в порталі. Тільки мене це не потішило, а скоріше засмутило, тому що слідом за нею в портал стрибнула парочка дроу.