Лаванда Різ - За мить до кохання, Лаванда Різ

Тріс знову змусив мене розсміятися. Але це був умілий тактичний хід, бо як тільки він упіймав мою руку — тут же потягнув мене на себе, заточив в обійми і не давши схаменутися — приліпився до моїх губ, розсунув їх язиком і прослизнув усередину, де почав дражнити своїми сміливими дотиками мою застиглу розгубленість. За одну коротку мить дослідив мій рот і висмоктав із мене все повітря разом із язиком. Відчуття дивні, але... приємні чорт забирай, аж ноги підкосилися. Мені подобається не лише його запах, а й його смак. Навіть після того, як Тріс злегка відсторонився все одно лоскітно в роті, все ще кидає в жар і мурашки з'їжджають по спині.

— Ти… ти зробив це надто несподівано, без дозволу! — обуритися варто, щоб не думав, що мені дуже сподобалося.

— Зате такі поцілунки найсмачніші. Застати зненацька і знешкодити неприступну красуню поцілунком — найсолодша вишенька першого побачення, — з його міцних обіймів ще спробуй вирвись. Підозрюю, він на одній вишеньці зупинятись не збирається.

— Не сподівайся, ти мене не знешкодив, — пихкаю, упершись йому в плечі. Я дихаю надто голосно і це видає моє хвилювання.

— До того ж я попередив тебе заздалегідь, як чесна людина. От якби ти опинилася на моєму місці, ти дізналася б, як складно стільки протриматися, коли я хотів поцілувати тебе ще в клубі.

— Яка завидна витримка, мабуть, тому що ти спортсмен.

— Я не спортсмен, просто граю в університетській команді, а взагалі я вивчаю кримінальне право.

— Ого, в майбутньому до тебе звертатимуться «ваша честь» і вставатимуть при твоїй появі, — ось би ще зрозуміти як перестати тремтіти в його обіймах, намагаюся переконати себе, що я просто змерзла, але вітер тут взагалі ні до чого.

— Краще не кусайся словами, манюня. Хіба ти не знала, що чоловіків це заводить? Чи ти саме цього й добиваєшся?

— Трісе, відпусти мене, — цей хлопець для мене вже не просто магніт, відчуваю, що втрачаю голову поряд із ним.

— Не відпущу. Мені добре. Подобається тебе обіймати. Не відпущу, бо ти змерзла і я хочу тебе зігріти. Можемо сісти на лавку. Поговоримо про поцілунки, прочитаю тобі короткий вступний курс, а завтра перевірю як ти засвоїла матеріал.

— Але ж я не записувалася на твої лекції, самовпевнений американцю. Давай краще ще пройдемося, — продовжую м'яко звільнятися з цих теплих обіймів.

— Тобі не сподобалося? — цього разу він мене не тримає. І голос ... красунчик явно занервував.

— Якби це було так, я вже впевнено тупала б додому.

— Фух, Тіно, як же з тобою складно, — шумно зітхає і ми продовжуємо йди далі.

— Проводити тебе до готелю? — Окидаю його глузливим поглядом.

— Ха, не дочекаєшся. Я не здамся, так навіть цікавіше. Обіцяю, ми цілуватимемося на вашому задньому дворі до самого світанку.

— Ох, Трісе, руки так і сверблять намалювати для тебе медаль за наполегливість. …То що ти там збирався розповісти мені про поцілунки? Будемо їх класифікувати, описувати техніку? Адже вони бувають різними, і ти напевно знаєш, чим вони відрізняються.

— М-м-м, Тіно, якщо ти мене так нахабно дражниш, тоді я теж буду безжальним. Буду бентежити тебе відвертими фактами, поки ти не почнеш дихати через раз, поки твої стегна не стануть напружено стискатися, а потім я знову тебе поцілую, тільки вже довгим поцілунком, який ти назвеш своїм першим, бо ти будеш мені відповідати.

 — Ти страшний тип, Трістане.

— Згоден, тобі не пощастило. Почнемо? — усміхається, змірявши мене поглядом переможця.