Хелена Хайд - Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд

Розділ 22. 2

Але в будь-якому разі, «допит» Дем'яна був необхідний, і зайнятися цим обов'язково потрібно буде завтра-післязавтра. Зараз у мене була трохи інша проблема. Конкретна, ясна як божий день і цілком матеріальна — лист «давній гарячій коханці».

Спалити. Цей чортовий лист потрібно якнайшвидше спалити! Бо якщо не те що Аркадій, хоч одна жива чи нежива душа побачить його, як мінімум, доведеться застосовувати якусь надпотужну темну магію, щоб мені взагалі повірили.

Не збираючись зволікати з цим більше жодної секунди, я нервово піднесла листа до плити, підпалила конфорку.

І почула стукіт відчинених дверей! За яким пішли вже добре знайомі кроки.

Але що він може робити вдома так рано?

Подумки чортихаючись, я погасила конфорку і похапцем впустила листа на підлогу!

— Привіт, — почула я, коли чоловік увійшов до кухні.

— А, привіт, — кивнула я у відповідь, коли всередині у мене все захололо.

Лист! Він все ще лежав на підлозі!

— Ти сьогодні чого так рано? — якомога невимушеніше кинула я, швидко нахилившись, щоб підібрати клаптики паперу і нервово засунути їх у кишеню.

— Забіг ненадовго і зараз назад на роботу піду, — тим часом запевнив чоловік. — Хотів особисто сказати щось.

— І що ж? — трохи розгублено перепитала я.

— На сьогодні планується цей обшук у квартирі нашої сусідки, який я тоді пообіцяв організувати.

— Справді?

— Так. Тож поки вони там не закінчать, то краще не висовуйся. Посидь вдома, надійно замкнувши двері. На всякий випадок.

— Добре, так і зроблю, — кивнула я, буквально фізично відчуваючи, як треклятий лист палить мене крізь кишеню спідниці.

— Маргарито, все гаразд? — зосереджено поцікавився Арк, дивлячись на мене зацікавленим поглядом. — Ти якась схвильована. Щось трапилося?

— Нічого особливого, просто не виспалася, і нерви трохи… — пробурмотіла я у відповідь, відчуваючи, як у голові вибухали спалахи паніки. Чорт, та цього дурнуватого листа навіть існувати не повинно! Я ж тому недоумку Дем'яну найменшого приводу не давала думати, ніби в принципі можу хоч щось до нього відчувати! Звідки він узяв це і якого дідька одразу настрочив такий лист? А головне — у абсолютно недоречний для цього момент.

Хоча ні, беру свої слова назад, момент був не найбільш недоречний. Скажімо, він міг повісити цей лист на дверях саме за хвилину до приходу Арка. І тоді чоловік якраз, побачивши підозрілий конверт на дверях, напевно, першим би його прочитав.

Що найгірше, ніщо не виключає ймовірності виникнення подібної ситуації у майбутньому! І що мені тепер накажете робити?

— Точно? — стурбовано перепитав некромант, торкнувшись пальцями мого плеча... І в цей момент усередині мене ніби спустило курок!

Різко притулившись до чоловіка, я встала навшпиньки, накидаючись на нього з диким поцілунком! Мозок просто відключився. Все, що було, це шалена пристрасть, яка розривала перекачане адреналіном тіло. Вхопившись пальцями за шкіряний пояс поверх кітеля, я потягла його на себе, змушуючи некроманта зробити крок уперед. А потім, ривком розвернувшись, притиснула чоловіка до стіни, коли тремтячі пальці вже розстібали застібку його штанів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно