Олена Гриб - Справа орхідеї, Олена Гриб

– Заткнися!

Великі очі поліцейського налилися кров’ю, ніздрі роздулися. Саєн відхитнувся, коли до нього потяглися товсті волохаті лапи і висмикнули його на розколотий тротуар – потрісканий, зарослий жорсткою травою, з виїмками та нерівностями.

– Подивись! Уважно подивися на цю вулицю! – Поліцейський не ховався від допитливих очей, що виглядали з-за кожної фіранки сусідніх будівель. – Морл ішов з півдня і зупинився он там, біля кондитерської. Він відраховував дріб’язок, поки перед ним Люн Крейл… Син убивці! Син! Той хлопець запрошував продавчиню зайти в його крамничку і подивитися на квітку, якої ще не бачив світ. Орхідея для виставки, єдина й унікальна. Люн мріяв назвати її ім’ям дружини, але збирався продати – і не хотів продавати Милію. Краще вже «Замилування», або «Милість», або якось так… Йому пропонували хороші гроші, і він будував грандіозні плани, а тим часом Морл вирушив до його магазинчика. Ти слухаєш?!