Горова Ольга - Таємниці, що зламали нас, Горова Ольга

Це КОРОТКА новела — передмова перед головним романом, яка описує події за рік до основних з погляду головної героїні — Аліси. Шлюб Аліси опинився на межі краху: вони з чоловіком віддалилися одне від одного, коли вона почала лікування від безпліддя. Слава став затримуватися “в офісі” та все пізніше появлятися вдома. До неї доходять чутки… Але чоловік не відповідає на її питання… То чи готовий він боротися за їхній шлюб? Або ж в Слави інша мета?.. #таємниці #підозри #сильні_почуття #передмова

1.1 Аліса

Його правда десь за межею мого знання…

 

— Три години ночі? Ти серйозно, Слава? — я повільно простягнула руку та торкнулася сенсорної кнопки на лампі.

 Мій голос прозвучав хрипко та неочікувано вагомо у тиші квартири. Сама не очікувала, що вийде так.

 Він скинув голову та глянув на мене. Важкий, пильний погляд немов пронизав простір між нами.

 — Чого ти не спиш, Алісо? — запитав нарешті коханий.

  Різко, уривчасто. Крижаним, чужим тоном.

  Мій рідний чоловік, який… Що ж, тут варто віддати йому належне, з усіх сил намагався максимально тихо потрапити у квартиру, нині завмер на порозі, примружившись від раптового спалаху світла. І все ще дивився прямо на мене.

 А я не могла розібрати його думок у тому погляді. І чомусь крижані сироти під одягом відчула — ніби незнайомець навпроти завмер. Як чужа людина ворожим, темним поглядом зміряла.

 Горло перекрило неочікуваним страхом.

 З чого? Ніколи в життя не боялася Слави. А ми вже пʼять років одружені. І його кохаю! Навіть зараз, коли на потилиці холодний піт виступив та в голові бісова купа запитань вибухнула!

 Та в цей момент Слава примружив очі й тяжко провів долонею по обличчю, немов розтираючи шкіру, мʼязи. Від цього жесту просто бриніло втомою! А ще він немов стер цим той вираз, що мене налякав тільки-но. Стряхнув з себе всю ворожість чи пересторогу, бог його зна. От тільки втома, що неначе притисла його плечі, нікуди не поділася.

— Не могла заснути. Тебе нема й нема, — обхопила себе за плечі, розтираючи шкіру. — Чому ти так кожен день тепер “затримуєшся”? — наважилася запитати нарешті.

 Дідько! Не хотіла, щоб він мій страх відчув. Дурня якась! Проте й стряхнути то з себе остаточно не виходило. А ще… це питання вже кілька тижнів зріло. Якщо не місяців.

— Роботи багато зараз. Деякі проблеми, які не змогли вчасно передбачити. Тепер вигрібаємо. Сама знаєш, як воно буває, — хмикнув Слава та, кинувши ключі на комод, підійшов до шафки, де у нас був мінібар. Достав коньяк та плеснув собі.

 Зовсім трохи, буквально на дно, але… Як часто він це робить тепер?

 Кожного разу, коли ось так пізно вертається, а я сплю через препарати, що мені призначили? Сьогодні спеціально ті не приймала, не могла вже ради дати своїм сумнівам та підозрам! А Слава тільки відмахувався від всіх запитань.

 Як от і зараз — він наче й відповідав. Але робив то так неохоче! І нічого ж конкретного при тому не казав! Жодної чіткої відповіді. А я ж дійсно могла зрозуміти!

— Що за проблеми, коханий? Я ж можу знову вийти на  роботу, ну відсунемо поки плани з дітьми, допоможу тобі, — не коментуючи алкоголь, наблизилася, збираючись його обійняти.

— НІ! 

 Він це коротке слово просто рубанув!

 Воно гримнуло між нами в тихій, нічній атмосфері кімнати, і немов зависло, пульсуючи наказом.

 Я ж отетеріла, вирячившись на чоловіка. І знову відчула холодний присмак страху у горлі. А ще — посмак підозри. Гіркий, немов попіл.

 Що саме коханий чоловік тепер приховує від мене в офісі де ми ще донедавна працювали разом? Або ж кого?..

 Він побачив мій шок. Стиснув щелепи, хруснув суглобами на руках та одним махом випив той чортів коньяк.

— Нема вже куди відсувати. Ти маєш знизити стрес та напругу, хіба сама не памʼятаєш, що лікарі в один голос стверджували? — крізь зуби видихнув Слава, явно намагаючись опанувати власний гнів.

 От тільки я геть не розуміла, з чого той спалахнув.

— Інакше нам про вагітність годі й мріяти, — гиркнув чоловік, відставивши стакан так різко, що той дзенькнув. — Скільки років ми вже пробуємо?

__________

Любі мої, вітаю вас на початку цієї історії! Дякую за вашу цікавість!❤️

І дуууже чекаю на ваші емоції, коментарі та теорії! Це дуже підтримує автора та  стимулює натхнення ;-)❤️

Ще раз зверну увагу, що ця новела --- лише ПЕРЕДМОВА перед основним романом, який ми скоро почнемо.

На нас чекають напружені, може навіть, трохи містичні збіги, детективні загадки, небезпеки та палка, шалена історії кохання! Тож --- починаймо! 

 І вночі буде ще  частинка ;-) ❤️

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍