Естрела Асферіс - Несвідоме одруження, Естрела Асферіс

- Зрозуміло. Але все ж таки, чому ти думаєш, що твоїх батьків убили? І якщо це справді так, ти підозрюєш свою тітку? - у Мел знову виникли запитання.

Ну, якщо в неї є сумніви, то я їх розвію:

- Я впевнена, що їх убили на замовлення Хаерни. Вони заважали планам тітки. Вони, як і я, не підкорилися її волі, а пішли в інші землі. Хаерна розраховувала, що якщо усунути їх, то вона легко придушить мою волю, і зможе використати у своїх цілях. Але, незважаючи на мій вік і недосвідченість, вона не змогла домогтися успіху. Тож тепер єдиний варіант захоплення влади для тітки - це отримати дитину з дуже сильним магічним даром і, виховавши її та підкоривши своїй волі, скористатися нею в боротьбі за владу.

-А чому вона не захотіла використати для цього когось зі своїх нащадків? - запитала Мел.

Так, це питання було очевидним, але не для тих, хто зростав у середовищі дроу. Тому я, наскільки могла, пояснила Мел усі нюанси:

- Тому що, на відміну від мене і мами, вони володіють магічним даром дуже низького рівня. Якби я захотіла, могла б стати архі-магістром, рівень дару це дозволяє. Але я дуже мало розвивала свої магічні здібності, приділяючи увагу іншим речам. Здебільшого я знаю ті заклинання, які корисні в моїй шпигунській діяльності. Все інше - на рівні початківця.

- Я розумію, що їй потрібен маг. Але чому вона не хотіла використати в цих цілях когось із Клану? - знову пролунало запитання від Мел.

- Тому що на чолі Клану стоїть його найбільш обдарована магічно носійка, і її родички. У нашому Клані не було сильнішого мага, ніж Хаерна та її наближені, принаймні до мене - відповіла я.

- Але як же ти і твої батьки? Ти ж казала, що ти і твоя мати - найбільш магічно обдаровані представники Клану. Чому ти або вона не очолили Клан? - знову запитала Мел.

Ну що ж, час внести ще більшу ясність у питаннях устрою Кланів дроу:

- Тому що моя мати відмовилася ставати Головою. Вона пішла мандрувати по чужих землях, де і зустріла мого батька. Потім з'явилася я. Після їхньої смерті, коли я стала жити на землях Клану, я ще була неповнолітньою, і не могла стати на чолі. Та я впевнена, що ніхто б цього і не дозволив. Сказали б, що не можуть довірити владу над цілим Кланом якійсь юній особі, яка так мало знає і вміє.

- Зрозуміло. А чому вона не захотіла використовувати як маріонетку якогось стороннього мага? - не здавалася Мел, інтуїтивно намагаючись передбачити всі варіанти дій моєї тітки.

Я внесла ясність і в цей варіант:

- Тому що інші Клани могли оскаржити його приналежність до нашого Клану. А так, я - однієї з нею крові, як і мої нащадки. Тож це - ідеальний для неї варіант.

- Гаразд. Ти втекла. Що далі? - Мел нарешті перестала перебирати варіанти, і чекала продовження моєї історії. І я не стала її розчаровувати:

- Деякий час я мандрувала різними землями. Ті знання зі шпигунської майстерності, які я самостійно вивчала в Клані, стали в пригоді як у непомітному перетині кордонів, так і втечі від погоні. Звісно, тітка не могла залишити все просто так. Вона відправила за мною в погоню своїх слідопитів і воїнів, але, мушу визнати, далеко не найкращих. Вона не уявляла, що я реально знаю і вмію. Тож вони повернулися до Клану ні з чим, проґавивши мене. Я ж продовжила свої мандри. З плином часу вона посилала все більш умілих дроу, мені ставало дедалі важче тікати від погоні. І нарешті настав момент, коли я була на межі, мене майже спіймали. Саме тоді я зустріла тебе, Мел.