Маріанна Кіяновська - ДО ЕР. Вибране

«І все-таки ми будемо на «ти»…»   «Жити довго — а потім почати…»   «Не знаю, хто винен у звершенні Божого літа…»   «У цьому промінні, у цьому його безгомінні…»   «Стоїмо у саду. Золоте нетутешнє…»   «Люби мене. Я буду мовчазною…»   «Твоя доступність вища, ніж слова…»   «Якщо ти є, чому тебе немає?..»   «Не прагну достукатись, віриш? Лиш прагну ввійти…»   «Гортаю трель сліпого солов'я…»   «В нас насправді нічого нема, крім початку кінця…»   «Блукатиму садами обома…»   «Чверть на першу. Полудень уповні…»   «Є тривога дерев — і ніякого сенсу в печалі…»   «Безпеки не існує. Ризик — міра…»   «Це ремство природи, бунт пасіки і бджоли…»   «Їм яблука, і ще вони гіркаві…»   «Не содом, а сад посеред лісу…»   «Всю безжальність мою…»   «Це не любов. Це втрата суєти…»   «Мурую сад, де безліч птиць і духів…»   «Навіки нерухомі, слід у слід…»   «Спіткає тварину, яка залишилась без дому…»   «І рай, і яр, а яром — вододіл…»   «Я ще — мов глина Божа, ще м'яка…»   «Ми надто злі і надто нетерплячі…»   «Заки сонце не встане, збиратиму роси отруйні…»   «Заповзає вуж в своє обійстя…»   «Несите світання вихоплює сонце зі сходу…»   «Нагою прийшла я у світ і нагою піду…»   «Наш страх, немов химерний шовкопряд…»   «Я люблю тебе з мукою світла, що ріже повіки…»   «А мох у фортечних садах був колючим…»   «Чистота замовкання заклякне і стане камінням…»   «Скільки збіжжя піде за водою, і скільки млинів…»   «Не віддай мені світу, тамуй мене з болю, бо біль…»   «В полях, вздовж яких не ходила, не плакала, не…»   «Цю хвилю розтято на тіло, півтінь і півтон…»   «Час обмежено пам'яттю…»   «Зробись для мене каменем, підемо…»   «Я у тобі беззахисна, як сон…»   «Днесь зникоме сумління, і капає з ранки вода…»   «Недочитана чарка, посолена жмінкою глини…»   «Зливатиму з рук потойбічне тривання нарозтіж…»   «Час збирати каміння збігається з часом вмирати…»   «Відпокутую очі важкою, як камінь, сльотою…»   «Вода, ніби кашель, густішає в холоди…»   «Судинами, судними днями і просто годинами…»   «Я брела навмання. Десь на кручі мигдаль розцвів…»   «Забудь мені вмерти. Звістуй переродження сну…»   «Умираючи, схочу для себе прозорої тиші…»   «Не добро і не зло. Тільки світла тривкі похідні…»   «Звільни мою душу від каменя мого плачу…»   «Моя молитва, мов коса до пояса…»   «Закаменію. Це не любов — цемент…»   «Успадкованих сенсів тілесності, Господи, збав!..»   «Відпозичу борги і наріжу в заплавах тіней…»   «Як впізнати тебе