Стефанія Лін - Ставка ненависть, Стефанія Лін

Частину ночі не можу спати. Вбиває поведінка Айли. Погано знаю їх історію кохання, та тепер бачу, що кохання це одностороннім завжди було. Від самого початку їхніх стосунків. Вона ніколи не була готова для Деймона на вчинки, тоді як він робив усе… 

Під ранок все-таки засинаю. Але після десятої будить дзвінок. Тягнуся до телефону, не дивлячись відповідаю.

— Алло? 

— Спиш? 

Голос Вейна лунає напружено.

— Сплю.

— Прокидайся. 

— Щось сталося? — сідаю. Голос хриплий, дере горлянку.

— Сталося, —  в слухавці Евана чути.

— Ти прилетів?

— Вранці. Неважливо. Зараз Колін дещо скине тобі. Послухаєш.

— Гаразд.

Хлопці вимикаються. Через хвилину на пошту приходить запис дзвінка. Вмикаю. Спершу чутно голос невідомого чоловіка, який розповідає про переваги праці зі старим, а не молодим бізнесом. Несподівано чую, що відповідає йому голос Еріка Дорана. Затамовую подих. Після десяти хвилин обговорення, незнайомець запитує те, від чого ноги німіють:

“Тобі пощастило, Доран”.

“В сенсі?”

“Ти ж спав з тією помічницею Поузі. Я бачив як йшов до каюти цього малого виродка. Чув крик дівки.”

“Справді?”

“Це залишиться між нами. Я ж надав тобі те відео. Не знав?”

“Хочеш оплати?” — Доран напружений.

“Хочу ту дівку” 

“Ліліт Крейвен?” 

“Мабуть. Не цікавився її іменем. Влаштуй мені зустріч. І зі своєю нареченою. Айла, здається? Люблю кореянок. Хочу з ними обома”.

“Айлу змушу” — повільно відповідає Ерік. “Але дівку Поузі? Як? Налякати?” 

По голосу чути, що Доран злиться, психує. Незнайомець шантажує його бажаючи отримати бажане.

“Погорожуй. Бреши. Я хочу їх обох. Інакше в суді я розповім, що ти справді її зґвалтував”.

“Майло….” — з попередженням промовляє Доран.

“Думай, Ерік. Роби. Це буде платою, як і десять відсотків акцій твоєї компанії.”

“Нахабнієш з кожним словом”. — гарчить Доран.

“Відмовишся, то отримаю їх у “Тріо”. Дам покази про зґвалтування дівки. У мене є багато цікавого”. 

Доран думає. Я буквально чую як ворушаться його мізки, як він не хоче ділитися з невідомим Майло. Але й сісти не хоче. Не хоче, щоб Деймона відпустили. 

“Гаразд. Буде тобі Айла та дівка Поузі. Будуть десять відсотків”.

Розмова завершується. Моє серце калатає від емоцій. Ось він — шанс! Тому що не вийде у Дорана мене під Майло якогось підкласти! Враховуючи те, що поки й не було спроб, отже розмова свіжа, можливо вчорашня. 

Дзвоню Коліну:

— Хто прислав? — напружено запитую.

Відповідає Еван. 

— Невідомий відправник.

Кусаю губи. Марно надіятися, та можливо це Айла? Лише вона має доступ до розмов власного нареченого. Та й, навряд дівчина захотіла опинитися під якимось Майло, ким би він не був. 

— Це наша можливість врятувати Деймона. 

— Саме так, дівчинко! Саме так! — відповідає Флінн. 

— І ми його врятуємо, — промовляє Колін. — Збирайся, їдь у головний офіс “Тріо”, ми чекаємо тебе тут.

— Скоро буду! 

Кладу слухавку. Вперше, від моменту вироку, почуваюся щасливою. Вперше вірю, що все справді можна виправити, змінити!  Тепер головне не проґавити шанс!