Маріанна Кіяновська - ДО ЕР. Вибране

  «Я люблю твої руки, вони мов живі імена…»   «Своїм триванням бережеш знамення…»   «Подаруй мені ніч, наче замок: бійниці і круки…»   «Жорстокість неминучого, немов…»   «Запанували чорні кольори…»   «Я полюю на ранок, коли ж він нарешті настане…»   «Твої очі змінюють колір, як ніч над морем…»   «Лякаюся світла, бо світло сьогодні скляне…»   «Я сомнамбула. Місяць — провалля, підсвічене знизу…»   «Гіацинт попід місяцем — герцог величний…»   «Люблю тебе, людино із безодні…»   «Оголений пейзаж. Парфумів синій запах…»   «Акварель дощової погоди: зелене і синє…»   «Валізу ставлю до підніжжя дому…»   «Долала світ — немов холодну воду…»   «Ти мій поет, а я твоя утома…»   «Я поволі чекаю на тебе, занадто поволі…»   «Є синоптики смерті, синоптики граней води…»   «Мокро тане асфальт, націлований листям осіннім…»   «Час на інше каміння. Збиратиму крихти крику…»   «Надщерблені сходи… Так важко спускатися вниз…»   «Трелі шурхоту листя…»   «Ця спека — лабіринт, в якому легко…»   «Це дощ — чи жінка, сплетена з печалі…»   «Я жінка неминуча, бо не ми…»   «Краєвид розглядатиму, як вселенське живе Ніщо…»   «Усе від кленів — перша прохолода…»   «У срібному небі — стинання птахів…»   «Заледве чи хтось пригадає повернення хмар…»   «Прийде зима снігів, слідів і сажі…»   «Мандрівка додому. Повернення в блудне тепло…»   «Так просто, так коротко глухо зачинено двері…»   «Цей сон ішов не так, як ходять сни…»   «Я хочу збрехати: ніколи тебе не любила…»   «Є закони тривання між вод. Головне — не втонути…»   «Люблю тебе. Може, це справді така любов?..»   «А море у дуплах, неначе у мушлях зелених…»   «Скаменіють птахи — і почнуть сумувати за цвітом…»   «Залишу батьківщини вічний Рим…»   «Я свідок розпаду підвалин. Це зеніт…»   «При непрозорих вікнах пірамід…»   «Антидія літургій — чи передоплата води?..»   «Ми відходимо в жовте…»   «Солодкий сік, не спитий з вуст, а стятий…»   «Скажи бажання — хай тобі наврочу…»   «Ізлукавлю з тобою. Вернуся додому вночі…»   «Ошелешеність кігтів, зав'язлих у тілі живому…»   «Усе одно з тобою ми — усе…»   «Я жінка твоя. Навіть Книга мене замовчує…»   «Самотність і печаль — недосказанно…»   «Гостра пам'ять лягає кістьми…»   «Смуга прибережної роси…»   «Скидаю місяць на вовчу стежку…»   «Відпочинок назовсім. Горбаті осінні вовки…»   «Я вертаюсь надвечір у світ, де відстояні хащі…»   «Не осягну тебе і не відкрию…»   «Лиш деревом встелене ложе. Засну з-поза саду…»   «Сон — болото нічне, трясовиння засмоктує душу…»