Ліана Меко - Хибні мрії, Ліана Меко

Андрій оточував дівчину турботою, вона – відводила очі. Цілував, вона – вдавала себе сплячої.

Одного з таких вечорів Андрій із загадковим виглядом простяг їй якусь товсту папку.

- Що це? – слабким голосом спитала Кіра. Андрій мовчав, таємниче граючи бровами.

Кіра відкрила папку та дістала папери. Верхній документ – прошнурований товстий талмуд, на якому великими літерами значилося Статут Благодійного фонду Кіри Виноградової.

Горло стислося. Кіра швидко заморгала і подивилася на Андрія:

- Що це, Андрію? – у хрипкому голосі паніка та біль. Посмішка Андрія сповзає з обличчя, він не розуміє, чому його дівчина так відреагувала, і поспішає пояснити:

- Я подумав… Ти хотіла допомогти Матвієві, тобі потрібні певні повноваження. Маючи фонд, ти можеш сама збирати гроші на його лікування та на утримання сайту. Можеш робити все, що завгодно – шукати усиновлювачів, шукати фінансування, організовувати благодійні заходи. Все що завгодно…

Андрій домовив і опустив плечі. Засмучено насупився.

А Кіра відчула, як серце рветься з грудей, ніби обпалене вогнем, а очі сповнюються сльозами. Вона повільно моргнула, дивлячись на хлопця, не помітивши сльозу, що квапливо ковзнула по щоці.

- Гей, Киро, ти що? – Встрепетнувся Андрій. - Чому ти плачеш? Чорт. Я думав… Чорт. Я думав, що це можливість…

- Ні-ні, Андрію, ти маєш рацію. - Перебиває тремтячий, повний сліз голос - Це ... можливість. Так. Спасибі тобі. Я просто не чекала. Це я так… зворушилася. Вибач.

Кіра намагається посміхнутися крізь сльози. Вона змушує м'язи обличчя розтягнутися в жалюгідній подобі вдячної посмішки.

Але при цьому їй хочеться повіситись. Вдарити себе головою об стіну. Розірвати собі грудну клітку і випустити це гидке, їдке почуття. Почуття, якому навіть назви немає. Їй боляче, їй погано від усвідомлення того, що вона робить помилку за помилкою. Через те, що вона йде кудись не туди. Рветься всім серцем кудись у темряву, все далі віддаляючись від світла, від того, що правильно і зрозуміло.

Чому вона не може просто кохати Андрія? Просто бути його половинкою. Парою для ідеального Андрія! Доброго, великодушного, лагідного, ніжного, уважного. Це так просто. Бути парою для такої людини – це ж… це простіше, ніж дихати…

Куди її несе? Чому? Як це все виправити?

Чи зможе вона повернутись на правильний шлях?

А головне, чи хоче?

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно