Кіра Шарм - Ти - моя!!!, Кіра Шарм

Святослав Бурін, - красень, спортсмен і улюбленець дівчат, якому невідомі сентименти. Рівно до того моменту, як у їхньому університеті не з'явилася новенька. Виявляється, у нашого мачо є серце! Тільки от чи не розіб'є його красуня, якій він готовий його віддати?

1

- Ні хріна собі, як наш сморчок на новеньку дивиться! – Гліб штовхнув Славку ліктем. Той мляво розплющив одне око і знову опустив обличчя до конспекту, роблячи вигляд, що пише, а насправді заплющивши очі і блаженно занурившись у дрімоту.

- Що, Тайсоне, ніч учора важка була, - штовхнув у плече з іншого боку Андрюха. - Така, що й око не можеш розліпити? Бій чи красуня?

- Та ти що? – надто голосно, як для лекції розреготався Гліб. - Які бої в неділю вночі? Ципочка, 100 відсотків! Ухайдокала нашого чемпіона крутіше суботнього бою! Ось дівка дала! Телефончик даси? Чи вона не одна була? Щось я раніше не помічав, щоб постільні баталії тебе так вимотували, а Бурін? Колись!

- Та ну вас на хрін, - пробурчав Слава. - Поспати людині дайте!

- Ні, ну точно, дівчисько собі знайшов просто профі! І який же це ураган так вимотав нашу Бурю? Колись, Славко! Я ж спати спокійно не зможу! Картинки в голову лізтимуть усю ніч! Ну, знаєш, з тих, у яких тебе приковують до балки та всю ніч об тебе сексуально насолоджуються!

- Думаєш, наш чемпіон захопився садо-мазо? – розреготався Гліб.

- А як ще з нього вдалося вичавити всі соки? Все, пропав наш Тайсон! Був друг, - і нема його!

- Відпиявтеся, - прошипів Слава через стримуваний сміх. – Чортякі! Подрімати на парі вже не вийде. Із-за них тепер і перед його очима виникли пікантні картинки себе самого прикутого до стіни і панночки поряд, - у панчохах і з батогом. Славко розреготався. – Відпочити людині нормально не даєте, чорти! Досить вже фільми для дорослих дивитися! Особисте життя йдіть налагоджуйте!

- О, наше тіло, здається, оживає! - Розвеселився Андрюха.

- І зараз дасть вам обом по морді за ваше садо-мазо! – Славко штовхнув їх обох ліктями у груди.

- Ні, ну ти подивися, сморчок реально обірвав! – знову обурився Гліб. – Так і роздягає дівчисько очима! Адже старий пень уже! Йому скільки? Років сорок п'ять-п'ятдесят?

- А що ти хочеш? Професор, бабло, квартира, всі справи! Та дівки самі під нього стрибають! Диплом, дисер, можливість добре влаштуватися у житті! Він же все їм вирішує, і напружуватися не треба!

Хоча, сфокусувавши погляд, Слава визнав, що слини їхній професор пускає не по-дитячому. Навіть сьогодні їх не помічає. І взагалі не відриває м'ясоїдного погляду від однієї точки в аудиторії.

- Ні хріна собі! - навіть свиснув Бурін, розвернувшись у бік його погляду. – Оце екземпляр!

Вона сиділа на відшибі від усіх. На тому самому місці, що найбільше впадала в очі викладачеві, якраз навпроти і в самому центрі. Туди ніхто зазвичай не сідав, так що місця з обох боків від неї були вільні, через що вона виділялася у всій аудиторії яскравою плямою. Хоч вона і без того виділялася б, з'явись хоч у натовпі, хоч у переповненому метро. Довговолоса блондинка з величезними блакитними очима і пухкими губами без жодних ознак силікону. Славко вразився, - виявляється, соковиті губи можуть бути гарними! Не просто гарними, а такими, що так і хочеться в них впитися і терзати... І начебто нічого такого, - скромна сукня до коліна, чорна, не помітна, виріз у самого горла. Але як воно підкреслює апетитну фігурку! Абсолютно не ховаючи пружні груди... Розміру, напевно, четвертого... Цікаво, вона у неї теж натуральна, як і губи, чи як у решти мажорок на їхньому факультеті, пластика? А ноги ... Ноги ось точно натуральні! І чомусь по них так хочеться провести рукою ... Від самих щиколоток ... Піднятися вгору, задираючи облягаючу сукню, дістатися до стегна, дізнавшись на дотик панчохи на ній або колготки, почути її видих, коли він стисне її стегно і притисне до себе ...

Блондинка, уважно дивлячись тільки на викладача, облизнула нижню губу, і Славку ніби прострелило струмом.

- Бляяяя, - видихнув він, відвертаючись від цієї нереальної ходячої спокуси. – Оце новенька! П..дец науці!

Розвернувшись у бік об'єкта, Андрюха свиснув.

- Реально, просто охреніти! - Він скуйовдив волосся. - Все, Бурін, не потрібен мені телефончик твоєї нічної красуні, відбій! Потрібно терміново знайомитись з новенькою, поки її не вивели з-під носа!

- Тебе Мілана зжере, - усміхнувся Гліб, кидаючи в голову Андрія зім'ятий літ паперу. - Так що охолоди свій запал!

- Та хоч десять Мілан, - скривився Карін. - Заради такої ... О! Шлях зжирають!

- Карін, я її перший побачив, - пробуркотів Бурін. - Так що я доберуся до тебе раніше за твою Мілану, ось можеш мені повірити! І від тебе після цього їй уже нічого не лишиться!

- Слухайте, роздовбаї! – зашипів Гліб. - Ви взагалі сюди вчитися прийшли! Професор, звичайно, мудак у тому, що стосується дівчат, але препод хороший! І штурхав я тебе, щоб ти лекцію почув, а не за дівку з другом почав битися! Так що, - все, брейк, першим побачив її я, а дістанеться до неї першим наш сморчок, - он, як вона на нього дивиться! Тема закрита! Закриваємо роти, вимикаємо еротичний екран свідомості та починаємо слухати лекцію! Тому що стільки практики, як від нього, ми більше не почуємо!

- І справді, попустись, Слав, він, схоже, має рацію! Нова так і облизується на нашого сморчка! Тож у когось, схоже, теж сьогодні буде спекотна ніч! І цей хтось – не ти.

Слава знову повернувся до красуні. Так, Андрюха має рацію. Дивиться на професора, не відриваючись. Бляя… Навіть кулак затнуло від бажання засвітити йому зараз прямо в випещену професорську морду!

І на хріна лише Гліб його розбудив? Спав би собі мирно після вчорашньої, реально, досить бурхливої ​​ночі! І – так, цієї ночі панночка у нього була дуже не одна. Що казати, Бурін зовсім не дотримувався правильного способу життя та режиму. Навіть Андрюха у цьому плані повністю його підтримував, а сам Славко був упевнений у тому, що підтримувати режим – остання справа на світі. Так, він бухав. Щоразу після бою. І тим більше не відмовляв собі в жіночих втіхах. Щоразу після бою в ньому починав грати такий скажений адреналін, що він не те, що країв не відчував, а взагалі був готовий гори згорнути і не помітити! І адреналін цей вихлюпувався. Благо, обходилося без якихось особливих дурниць, та й у решту часу він особливо не бешкетував…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍