Ельма Кіраз - Обрана бути собою, Ельма Кіраз

— Власне… цей лист і відкрив мені очі. Став таким собі поштовхом та усвідомленням того, як сильно я не хочу втрачати тебе. І я був готовий боротися.

— А який документ ти хотів мені віддати? Я нічого не розумію, — я прикрила очі руками та похитала головою.

— Власне… це і є той документ, — Арсен присів та поклав свої руки на мої коліна, — найважливіший документ в світі. Показав мені, як сильно я кохаю тебе, Регіно.

— Це… — я відвернулася, бо з очей виступили сльози. Це все наче було якимось сном. І ніби не зі мною.

— Ти готова почати все з початку? Забувши про все те погане, що з нами сталося. Я готовий навіть пробачити тобі зіпсовану куртку.

— Як тільки ти це зміг пересилити, — я розсміялась крізь сльози і все-таки поглянула на Арсена.

— То ти згідна? — Арсен підірвався на ноги, — ні, стій, чекай. Не відповідай ще.

Чоловік швидко зник десь у коридорі, а потім повернувся, ховаючи щось за спиною. Потім Арсен знову опустився переді мною.

— Що відбувається? — я відчувала, як сильно почало битися моє серце.

— Регіно, ти готова пробачити мене і знову стати моєю нареченою? Вже точно, — Арсен дістав з-за спини велику коробку. Відкривши її, всередині я побачила свій улюблений пончик з площі, а в дірочці красувалась неймовірно гарна обручка.

Я засміялась і сльози потекли по щоках. Не хотілося нічого говорити, здається, всі слова в цей момент були зайві. Тому я просто обійняла обличчя Арсена руками та поцілувала. І це був найсолодший поцілунок в світі, навіть кращий, ніж той смачнющий пончик.

Кінець