Пауль Целан - Нічийна троянда

Fruchtboden klafft,

dieses

Hinab

ist die eine der wild

blühenden Kronen.

RADIX, MATRIX[20]

Так, як до каменя мовлять, як

ти

мені із безодні, із

вітчизни по-

ріднена, по-

жбурена, ти,

ти, що здавна мені,

ти, що мені у Ніщо найглибшої ночі,

ти у Знов-ночі зу-

стрінута, ти

Знову-Ти —:

Тоді, коли не було мене,

тоді, коли ти

міряла кроками поле, сама:

Ким,

ким було те

плем'я, те замордоване, те

чорно зависле у небі:

прутень і ядра — ?

(Корінь.

Корінь Авраама, корінь Єссея[21]. Нічийний

корінь — о

наш.)

Так,

як до каменя мовлять, як

ти

сягаєш моїми руками туди

і в Ніщо, таким

є, що тут є:

і ця

плодюча утроба зяє,

це

звергання

є однією із дико

квітнучих крон.

Schwarzerde

Schwarzerde, schwarze

Erde du, Stunden-

mutter

Verzweiflung:

Ein aus der Hand und ihrer

Wunde dir Zu-

geborenes schließt

deine Kelche.

Чорноземе[22]

Чорноземе, чорна

земле, ти — матір

годин

відчаю:

З долоні та

її рани тобі навстріч на-

роджене закриває

твої суцвіття.

Einem, der vor der Tür stand

Einem, der vor der Tür stand, eines

Abends:

ihm

tat ich mein Wort auf —: zum

Kielkropf sah ich ihn trotten, zum

halb-

schürigen, dem

im kotigen Stiefel des Kriegsknechts

geborenen Bruder, dem

mit dem blutigen

Gottes-

gemächt, dem

schilpenden Menschlein.

Rabbi, knirschte ich, Rabbi

Löw:

Diesem

beschneide das Wort,

diesem

schreib das lebendige

Nichts ins Gemüt,

diesem

spreize die zwei

Krüppelfinger zum heil-

bringenden Spruch.

Diesem.

...................................

Wirf auch die Abendtür zu, Rabbi.

....................................

Reiß die Morgentür auf, Ra- —

Тому, хто стояв за дверима

Тому, хто стояв за дверима, якось

увечері:

йому

я відкрив своє слово —: до

почвари він тюпав, до

напів-

облізлого, у

брудному чоботі кнехта

рожденного брата, із

кривавою

божественною

матнею,

цвірінькаючої істотки.

Рабі, скрипів я, рабі

Льов[23]:

Йому

здійсни обрізання слова,

йому

начертай животворне

Ніщо в саму душу,

йому

розчепір його два

покручені пальці для

зцілюючої молитви.

Йому.

..........................

Закрий браму вечора, рабі.

...........................

Розчахни браму ранку, ра- —

MANDORLA

In der Mandel — was steht in der Mandel?

Das Nichts.

Es steht das Nichts in der Mandel.

Da steht es und steht.

Im Nichts — wer steht da? Der König.

Da steht der König, der König.

Da steht er und steht.

               Judenlocke, wirst nicht grau.

Und dein Aug — wohin steht deine Auge?

Dein Aug steht der Mandel entgegen.

Dein Aug, dem Nichts stehts entgegen.

Es steht zum König.

So steht es und steht.

               Menschenlocke, wirst nicht grau.

               Leere Mandel, königsblau.

MANDORLA[24]

У мигдалі — що стоїть у мигдалі?

Ніщо.

Ніщо стоїть у мигдалі.

Стоїть собі і стоїть.

А в Ніщо — хто стоїть там? Цар.

Там стоїть собі цар, цар.

Стоїть собі і стоїть.

               Юдейський пейсе, не сивієш ти.

А око твоє — до кого стоїть твоє око?

Твоє око стоїть до мигдалю.

Твоє око стоїть до Ніщо.

Воно стоїть до царя.

Стоїть собі і стоїть.

               Людська чуприно, не сивієш ти.

               Мигдаль порожній, в сяйві синьоти.

An niemand geschmiegt

An niemand geschmiegt mit der Wange —

an dich, Leben.

An dich, mit dem Handstumpf

gefundnes.

Ihr Finger.

Fern, unterwegs,

an den Kreuzungen, manchmal,

die Rast

bei freigelassenen Gliedern,

auf

dem Staubkissen Einst.

Verholzter Herzvorrat: der

schwelende

Liebes- und Lichtknecht.

Ein Flämmchen halber

Lüge noch in

dieser, in jener

übernächtigen Pore,

die ihr berührt.

Schlüsselgeräusche oben,

im Atem-

Baum über euch:

das letzte

Wort, das euch ansah,

soll jetzt bei sich sein und bleiben.

..............................................

An dich geschmiegt, mit

dem Handstumpf gefundenes

Leben.

До нікого щокою

До нікого щокою притулене —

до тебе, життя.

До тебе, оцупком руки

віднайдене.

Ви, пальці.

Далеко, в дорозі,

на перехрестях, часом,

спочинок

з розслабленим тілом

на

порохнявій подушці. Колись.

Задеревілий сердечний запас: той

тліючий

слуга кохання і світла.

Пломінець половинної

лжі ще у

цім, у тім

наднічнім капілярі,

якого торкаєтесь.

Шарудіння ключа вгорі,

в подихо-

дереві понад вами:

останнє

слово, що дивилось на вас,

мусить нині бути в собі й там зоставатись.

...................................................

До тебе притулене,

оцупком руки віднайдене знову

життя.

Zweihäusig, Ewiger

Zweihäusig, Ewiger, bist du, un-

bewohnbar. Darum

baun wir und bauen. Darum

steht sie, diese

erbärmliche Bettstatt, — im Regen,

da steht sie.

Komm, Geliebte.

Daß wir hier liegen, das

ist die Zwischenwand —: Er

hat dann genug an sich selber, zweimal.

Laß ihn, er

habe sich ganz, als das Halbe

und abermals Halbe. Wir,

wir sind das Regenbett, er

komme und lege uns trocken.

................................

Er kommt nicht, er legt uns nicht trocken.

Дводомний, Вічний[25]

Дводомний, Вічний, ти єси, для житла не-

придатний. Тому

ми будуємо і будуємо. І тому

стоїть оце

жалюгідне ложе — під дощем,

там стоїть воно споконвіку.

Кохана, приходь.

Ми ляжемо тут, це

простінок —: Йому

вистачає самого себе, двічі.

Лиши його в спокої, він

почувається цілим, як половинка

й знов половинка. Ми,

ми — ложе під вічним дощем, він

прийде й висушить нас.

...........................................

Він не прийде, він не висушить нас.

SIBIRISCH

Bogengebete — du

sprachst sie nicht mit, es waren,

du denkst es, die deinen.

Der