Пауль Целан - Нічийна троянда

йшов,

кривим був, ая,

адже, ая,

він був рівним.

Гейя.

Кривим стає і мій ніс.

Ніс.

І ми подалися в Фріулі[14].

Перепало ж нам, перепало ж нам.

Бо тоді квітував рожевий мигдаль.

Рожевий мигдаль, можжевий риґдаль.

Рожевий сандаль, сажевий рондаль.

А також мигдаль-лавандаль.

Менораль[15].

Гейя.

аль.

Приспівка

І все ж,

і все ж стовбурчиться стовбур. Він,

він також

змагає супроти

чуми[16].

ІІ

FLIMMERBAUM

Ein Wort,

an das ich dich gerne verlor:

das Wort

Nimmer.

Es war,

und bisweilen wusstest auch du's,

es war

eine Freiheit.

Wirschwammen.

Weißt du noch, dass ich sang?

Mit dem Flimmerbaum sang ich, dem Steuer.

Wirschwammen.

Weißt du noch, dass du schwammst?

Offen lagst du mir vor,

lagst du mir, lagst

du mir vor

meiner vor-

springenden Seele.

Ich schwamm für uns beide. Ich schwamm nicht.

Der Flimmerbaum schwamm.

Schwamm er? Es war

ja ein Tümpel rings. Es war der unendliche Teich.

Schwarz und unendlich, so hing,

so hing er weltabwärts.

Weißt du noch, dass ich sang?

Diese —

o diese Drift.

Nimmer. Weltabwärts. Ich sang nicht. Offen

lagst du mir vor

der fahrenden Seele.

МЕРЕХТЛИВИЙ СТОВБУР

Слово,

з яким я охоче тебе б загубив:

це слово

Ніколи.

Це була,

й часом ти також знала про це,

це була

неймовірна свобода.

Ми пливли.

Ти пам'ятаєш, що я співав?

Я співав з мерехтливим стовбуром, зі стерном.

Ми пливли.

Ти пам'ятаєш, що ти пливла?

Нагою лежала ти переді мною,

лежала, лежала

перед

моєю ви-

ламаною з тіла душею.

Я плив за нас двох. Я не плив.

Плив мерехтливий стовбур.

Чи плив він? Це була

мовби якась калюжа. Це був безмежний став.

Чорний, безмежний, він простирався,

він простирався вниз по світу.

Ти пам'ятаєш, що я співав?

Це —

о це дрейфування.

Ніколи. Униз по світу. Я не співав. Нагою

ти лежала перед моєю

кочовою душею.

ERRATISCH

Die Abende graben sich dir

unters Aug. Mit der Lippe auf-

gesammelte Silben — schönes,

lautloses Rund —

helfen dem Kriechstern

in ihre Mitte. Der Stein,

schläfennah einst, tut sich hier auf:

bei allen

versprengten

Sonnen, Seele,

warst du, im Äther.

ЕРРАТИЧНЕ[17]

Вечори зариваються глибше

під твоє око. Губою зі-

брані цілокупно склади — гарна,

нечутна кругова

допомога повзучій зірці

потрапити в осереддя. Камінь,

колись близький до твоєї скроні, тут відкривається:

біля всіх

підірваних

сонць, була ти,

душе, в етері.

Einiges Handähnliche

Einiges Hand-

ähnliche, finster,

kam mit den Gräsern:

Rasch — Verzweiflungen, ihr

Töpfer! —, rasch

gab die Stunde den Lehm her, rasch

war die Träne gewonnen —:

noch einmal, mit bläulicher Rispe,

umstand es uns, dieses

Heute.

Щось долонеподібне

Щось долоне-

подібне, темне,

прийшло з травами:

Прудко — хвилі відчаю, о

гончарі! —, прудко

віддала година глину, прудко

було добуто сльозу —:

ще раз, синюватою волоттю,

воно обступило нас, це невідступне

Нині.

…RAUSCHTDER BRUNNEN

Ihr gebet-, ihr lästerungs-, ihr

gebetscharfen Messer

meines

Schweigens.

Ihr meine mit mir ver-

krüppelnden Worte, ihr

meine geraden.

Und du:

du, du, du

mein täglich wahr- und wahrer-

geschundenes Später

der Rosen —:

Wieviel, o wieviel

Welt. Wieviel

Wege.

Krücke du, Schwinge. Wir — —

Wir werden das Kinderlied singen, das,

hörst du, das

mit den Men, mit den Sehen, mit den Menschen, ja das

mit dem Gestrüpp und mit

dem Augenpaar, das dort bereitlag als

Träne-und-

Träne.

…ШУМИТЬ ДЖЕРЕЛО[18]

Ви, молитовно-, ви богохульно-, ви

молитовногострі ножі

мого

мовчання.

Ви, мої по-

калічені мною слова, ви,

мої непокривлені.

І ти:

ти, ти, ти,

моє щодень правдиво- й правдивіш-

знівечене Пізніше

троянд[19] —:

Скільки, о скільки

світу. Скільки

шляхів.

Милиця ти і крило. Ми — —

Ми заспіваємо дитячу пісеньку про —

ти чуєш, про що,

про лю і про дей, про людей, про

чагарник і про

пару очей, яка там лежала напохваті як

сльоза-і-

сльоза.

Es ist nicht mehr

Es ist nicht mehr

diese

zuweilen mit dir

in die Stunde gesenkte

Schwere. Es ist

eine andre.

Es ist das Gewicht, das die Leere zurückhält,

die mit-

ginge mit dir.

Es hat, wie du, keinen Namen. Vielleicht

seid ihr dasselbe. Vielleicht

nennst auch du mich einst

so.

То вже не та

То вже не

та

часом з тобою

в годину занурена

вагота. То

вже інша.

То тягарець, що стримує порожнечу,

яка

йшла разом з тобою.

Він, як і ти, не має наймення. Можливо,

ви одне й теж. Можливо,

колись ти також назвеш мене

так.

RADIX; MATRIX

Wie man zum Stein spricht, wie

du

mir vom Abgrund her, von

einer Heimat her Ver-

schwisterte, Zu-

geschleuderte, du,

du mir vorzeiten,

du mir im Nichts einer Nacht,

du in der Aber-Nacht Be-

gegnete, du

Aber-Du —:

Damals, da ich nicht war,

damals, da du

den Acker abschrittst, allein:

Wer,

wer wars, jenes

Geschlecht, jenes gemordete, jenes

schwarz in den Himmel stehende:

Rute und Hode — ?

(Wurzel.

Wurzel Abrahams. Wurzel Jesse. Niemandes

Wurzel — o

unser.)

Ja,

wie man zum Stein spricht, wie

du

mit meinen Händen dorthin

und ins Nichts greifst, so

ist, was hier ist:

auch dieser