Ярослав Вічний - Порожнеча любові, Ярослав Вічний

   Повертаючись додому, Роман набрав номер Катерини. Йому хотілося поділитися з нею своїми відкриттями та попросити її підтримки на цьому шляху. Він розумів, що його стосунки з Катериною можуть стати важливою частиною його особистісного зростання.

   Коли Катерина відповіла на дзвінок, Роман відчув, як його серце прискорилося. Він зробив глибокий вдих і почав розповідати їй про свої перші кроки до самопізнання.

- Катерино, я... Я почав проходити терапію, - сказав він, намагаючись говорити впевнено. - Я хочу зрозуміти, що в мені не так, і навчитися будувати справжні стосунки.

На мить запала тиша, а потім Роман почув м'який голос Катерини:

- Романе, я рада, що ти зробив цей крок. Я знала, що ти особливий, і я готова підтримати тебе на цьому шляху.

Роман відчув, як його напруга спадає. Він знав, що Катерина розуміє його, і це додавало йому сил.

- Дякую, Катерино, - тихо промовив він. - Я... Я не знаю, куди це мене приведе, але я готовий спробувати.

- Я вірю в тебе, Романе, - сказала Катерина. - І я буду поруч, щоб допомогти, коли це буде потрібно.

   Повісивши слухавку, Роман сів у крісло, дивлячись у вікно. Він знав, що попереду ще багато роботи, але тепер відчував, що не самотній у цьому. Катерина стала для нього опорою, і Роман був готовий відкритися новим можливостям.

   Наступного дня він повернувся до терапевта, сповнений рішучості продовжувати свій шлях до самопізнання. Він розумів, що це буде нелегко, але тепер у нього з'явилася мета, яка надавала йому сил.

   Під час кожної сесії Роман відкривався все більше, ділячись своїми найпотаємнішими страхами та мріями. Терапевт допомагав йому знаходити способи краще розуміти та виражати свої емоції.

   Поступово Роман відчував, як його внутрішній світ змінюється. Він ставав більш чутливим до почуттів інших людей, намагаючись зрозуміти, як вони сприймають його. Це було нелегко, але Роман був сповнений рішучості.