Андрій Васильович Лісовий - Ендрю, Андрій Васильович Лісовий

Вони сиділи, обійнявшись, і відчували, як їхні серця б’ються в унісон. Цей момент став початком нової, щасливої історії в їхньому житті.

Ці два місяці стали для них часом зцілення і зміцнення зв'язку. Вони відкривали один одному свої мрії та страхи, обговорювали майбутнє і будували плани. Кожен день ставав новою сторінкою їхнього спільного життя, наповненою любов'ю і надією.

Поступово Ольга почала відчувати, що повертає собі колишню силу та енергію. Ендрю теж відчував себе готовим до нових викликів. Вони обоє знали, що скоро Ендрю повернеться на фронт, але Ольга тепер готувалась стати мамою. Розуміючи патріотизм Ендрю, Ольга не перечила йому щодо його скорого від’їзду на війну. Вони обоє були готові боротися за Україну, але тепер Ольга мала турбуватись також про свою майбутню дитину. Після вбивства ворогами Надійки, ця майбутня дитинка стала центром всесвіту для Ольги. Тому відпускати Ендрю на фронт з цієї точки зору, Ольга не хотіла: не через свій егоїзм, а саме ради щасливого дитинства майбутньої донечки чи синочка.