Ді Мія - Готель Світів , Ді Мія

 Тим часом Тіймор відчинив двері та клацнув вимикачем, а Ді запитально кивнула мені. Я махнула рукою, запрошуючи її пройти за мною та увійшла в кімнату.

 Опинившись у ній, ми з Діаною ахнули в один голос.

 Це була величезна кімната, у чотири рази більша за попередню. Одна зі стін була вкрита повністю різними за розмірами дзеркалами. Чотири дзеркала були ввімкнені, на кожному з них зображувалися різні світи, я зрозуміла це, глянувши на відмінності.

 Дзеркало в дерев'яній рамі зеленого кольору, на якому був вирізаний квітковий орнамент, показувало галявину всіяну квітами, схожими на ромашки. Позаду галявина була суцільного зеленого кольору, а позаду неї знаходився ліс. Іноді зображення змінювалося й замість галявини показувало ліс зсередини. Він фактично нічим не відрізнявся від наших. Щоправда деякі дерева були іншими, їх листя переливалося різними кольорами, а на деяких з них нібито росло справжнє дзеркальне листя. У мене захопило дух від побаченого.

 Поруч охала від подиву Діана, переводячи свій погляд від дзеркала до дзеркала.

 Дзеркало в рамі блакитного кольору з білими візерунками показувало якесь невеличке містечко, воно наче майоріло в хмарах. Біля нього була скеля, а по ній протікав невеличкий гірський струмок. Іноді дзеркало показувало різноманітні вулички, на яких зустрічалися всілякі істоти. На вулицях стояли невеликі різнобарвні будинки максимум двоповерхові. На підвіконнях зеленіли й обплітали вікна різноманітні квіти. Дивно, але крилаті істоти так схожі на людей, заходили в будинок через балкони! Іноді повз пропливав білий туман. Певно це хмари, здогадалася я.

 Третє дзеркало в червоній рамі з помаранчевим відливом показувало доволі жваві широкі вулиці. Що перше впало в око так це - гори. Величезні такі гори. З гігантськими зеленими деревами, на гілках яких розквітали бутони червоних та помаранчевих квітів. А ще... Чорне небо з великим червоним сонцем, чи чимось схожим на сонце, посередині. Хмар не було, але небо все одно було чорним, і це місцеве "сонце" його не освітлювало. Цими вулицями також дуже жваво ходили різні створіння.

 Четверте дзеркало в синій рамі без будь-яких інших знаків показувало величезний фонтан, до якого вела дорога через міст. Під мостом виднілася чи то річка, чи то озеро з темно-синьою водою. Фонтан був білого кольору у формі кількох русалок, які хлюпалися у водах поруч із рибами, з їх вуст текла вода. Фонтан обплітала якась червона рослина, а в басейні плавали схожі на латаття квіти. Навколо фонтану стояли альтанки з кованими лавками-гойдалками.

 А п'яте дзеркало у звичайній дерев'яній рамі показувало алею троянд біля готелю та набережну Ніреймору.

 Понад десяток дзеркал висіли, нібито були звичайнісінькими.

- Офігіти! - Видихнула Ді. Я побачила, як у Тіреймора сіпнулася губа, але він стримався від посмішки. 

- Це комунікаційна кімната. Вона відповідає за контроль на п'яти ділянках довірених нам у п'яти світах. Зараз ці ділянки пов'язані тільки з місцями, де знаходяться портали до нашого готелю. Раніше таких ділянок було значно більше. Він показав рукою на дзеркала, які нічого не показували. 

- Вау, це так... Так по неземному прекрасно! - Пошепки сказала Ді, дивлячись у дзеркало на фонтан.

 Я була повністю солідарна з нею.

 - До речі, а як називаються ті світи? - Задумливо промовила Ді.

 А справді! Я крім Фуегосу жодного разу не чула назв. - Почухала я голову, яка знову почала пульсувати гострим болем. 

- О, це - він показав на червоне дзеркало з площею - Фуегос - вогняний світ. Це - вказав на поле "ромашок" - Флораленс світ зелені, Це - вказав на фонтан - Акватiн світ води, а це - вказав на містечко - Сіел світ повітря... 

- Дякую, дуже пізнавально! - Мило усміхнулася Ді дворецькому й продовжила роздивлятися дзеркала.

 - У чому полягає мій обов'язок? - Я ніяк не могла зрозуміти, навіщо це все потрібно і що з цим робити. 

- Усе просто! - Поправив він ґудзик від сорочки на шиї. - Стежити за чистотою та справністю. Наприклад, якщо квіти у фонтані починають виглядати тьмяно, або довго не розпускаються бутони, то потрібно викликати майстра з Флораленса. Якщо дощ довго не припиняється у Фуегасі, то потрібно покликати майстра з Сіела. А якщо в Сіелі пересихає джерело, то потрібен майстер з Акватина. Раз на тиждень майстри обходять ділянки, але цього може бути недостатньо. До речі, оскільки в готеля з'явилася берегиня, ділянки можуть й додати.

 Я зітхнула. Цікаво якщо я запитаю про відпустку, це вважатиметься нетактовним?

 - Ось це, - Тіреймор вказав на великий стіл, який стояв під дзеркалами, - стіл управління. Ось чотири кнопки кольорів світів, майстер якого світу потрібен, таку й натискаєте. 

 Я подивилася на невеликі круглі кнопки з різними рунами на них.

 - Після натискання протягом пів години прибуває майстер, потрібно зустріти його біля кімнати з порталами, розповісти про проблему, якщо потрібно показати на дзеркалі й пустити в потрібний світ. 

- А як щодо нашого світу? - Я кивнула на дзеркало, яке показувало Ніреймор.

- Тут працює та сама схема. 

- Мені не терпиться побачити майстрів за роботою! - Мрійливо зітхнула Ді. 

Я хмикнула.

 - Ось до твоїх обов'язків й входитиме стеження за світами!

 - Вау, ну як же круто звучить! - Діана гордо підняла підборіддя.

 Я закотила очі, іноді вона поводилася як дитина, але мені це в ній подобалося.

 - У цей журнал записують усі несправності, майстрів, дату і час, коли вони робили свою роботу. - Дворецький показав на товсту книгу, яка лежала на столі. 

 Він вказав на щось позаду нас, ми повернулися поглянути. Там стояло величезне на весь зріст дзеркало в розкішній кованій рамі.

 - Це дзеркало для зв'язку, коли трапляються форс мажори та потрібно зв'язатися з кимось тут і зараз.

 Різкий біль у скронях застав мене зненацька, я похитнулася. 

- Пані Лейя, ви себе погано почуваєте? - Почула я схвильований голос Тіреймора.