Андрій Васильович Лісовий - Ендрю, Андрій Васильович Лісовий
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Прибувши до штабу, вони побачили, як військові готувалися до нового дня, але все ж знаходили хвилинку, щоб привітати молодят. Полковник Миронюк, високий і статний чоловік із суворими, але добрими очима, зустрів їх біля входу. Його обличчя освітилося посмішкою, коли він побачив Ендрю та Ольгу.
– Ласкаво просимо, молодята, – сказав він, простягаючи руку. – Вибачте, що не зміг привітати вас учора, але я радий бачити вас сьогодні.
Вони ввійшли до кабінету командира, де вже був підготовлений стіл з документами. Миронюк запросив їх сісти і почав підписувати акт про укладення шлюбу:
– Ендрю, Ольго, ваш шлюб – це не лише особисте щастя, а й символ нашої боротьби. Ви довели, що любов і надія можуть жити навіть у найважчих умовах. Я пишаюся вами, і я радий, що маю честь офіційно закріпити ваш шлюб.
Полковник простягнув документ Ендрю та Ользі для підпису. Вони обоє, з відчуттям урочистості, підписали акт, офіційно закріпивши свій шлюб. Полковник підняв келих, наповнений шампанським, і, з усмішкою, сказав:
– Хоча ми на війні, цей момент вартий того, щоб відзначити його належним чином. Піднімемо келихи за щастя Ендрю та Ольги, за їхнє кохання, яке є джерелом сили для нас усіх. Хай ваш шлюб буде міцним, а ваші серця завжди сповнені коханням!
Всі присутні підняли келихи, дзвінкі тости і щирі побажання наповнили кімнату. А Ендрю і Ольга відчули, що їхні серця наповнилися теплом і радістю. Миронюк обійняв їх обох і додав:
– Нехай ваша любов буде прикладом для всіх нас. Разом ми зможемо подолати будь-які труднощі.
Після урочистого підписання документів і тосту, Ендрю і Ольга ще деякий час спілкувалися з командиром, обговорюючи плани на майбутнє. Вони відчули, що їхній шлюб офіційно закріплений не лише документом, але й благословенням їхніх побратимів і командира.
Далі вони направилися в госпіталь, пройшли там медичний огляд. Звичайно Ольгу госпіталізували, Ендрю прописали реабілітацію.
Маючи копію акта про реєстрацію шлюбу, молодята попросилися в госпіталі до однієї палати. Персонал, розуміючи всю складність їхньої ситуації, з радістю пішов їм назустріч. Вони отримали маленьку, затишну палату, що була віддалена від основної частини госпіталю, де поранені солдати відпочивали після важких боїв. Саме тут, в цій госпітальній палаті, мала відбутися їх перша справжня шлюбна ніч…
Вечір наближався, коли Ендрю і Ольга увійшли в палату, відчуваючи змішане почуття збудження і спокою. Вікно було відкрите, і прохолодний вечірній вітерець легенько гойдав штори. Ольга, злегка кульгаючи через рану, сіла на ліжко, а Ендрю, закривши двері, підійшов до неї.
Вони довго дивилися один одному в очі, не кажучи ні слова. Потім Ендрю обережно взяв її руку, притягнув до себе і ніжно поцілував. Їхні губи зустрілися в пристрасному поцілунку, який був водночас ніжним і глибоким. Це був момент, коли всі їхні страхи і тривоги зникли, залишаючи лише їх двох, в цьому маленькому куточку світу.
Ольга обняла Ендрю за шию, притягуючи його ближче. Їхні рухи були повільними, але впевненими. Ендрю обережно розстібав її військову форму, кожен дотик був повний любові і поваги. Ольга відповіла тим самим, знімаючи з нього камуфляж і залишаючи його лише в спідній білизні.
Вони лягли на ліжко, обіймаючи один одного, насолоджуючись близькістю, якої так довго чекали. Їхні тіла злилися в одному ритмі, і кожен дотик був вираженням любові і бажання. Ендрю ніжно провів рукою по її волоссю, відчуваючи його м'якість і тепло. Ольга відповіла, легенько погладжуючи його спину.
Їхня перша шлюбна ніч була наповнена ніжністю і пристрастю, вони відчували себе як єдине ціле, забуваючи про все навколо. Кожен поцілунок, кожен дотик були як обіцянка на вічну любов і підтримку.
Коли нічна темрява огорнула палату, вони залишилися лежати обійнявшись, слухаючи тихий шум вітру за вікном. Їхні серця билися в унісон, і вони знали, що разом зможуть подолати будь-які труднощі. Це була ніч, яка запам'ятається їм назавжди як початок нового життя, де вони були не просто солдатами, а чоловіком і жінкою, зв'язаними невидимими нитками любові і вірності.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ендрю, Андрій Васильович Лісовий», після закриття браузера.