Олександр Васильович Афонін - І день як вимір нашого життя
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "І день як вимір нашого життя" автора Олександр Васильович Афонін. Жанр книги: Поезія.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
И под луной страдает ночь теперь, Купившись дня фальшивым обаяньем. Какой подлец! Захлопнув ветром дверь, Он даже не сказал ей «До свиданья!» «На полке узенькой вагонной…»
На полке узенькой вагонной Сегодня ночь я коротаю. Вагон на стыках перегонов — Как утлый челн в волнах качает. Колес привычная морзянка Не вызывает интереса… Поспать бы надо… Спозаранку Я повстречаюсь вновь с Одессой! Под сводом гулкого вокзала Воскликну так, чтоб слышать эхо: «Ну, что, родная, ожидала? Так вот он я, уже приехал!» Она же, радостно-красива, Плеснув рассветною волною, Шепнет мне на ухо стыдливо: «Я рада встретиться с тобою». «Після усіх одеських різносолів…»
Після усіх одеських різносолів, А їх, повірте, більш ніж вистачало, Приїхавши додому, сів до столу Й дістав із морозилки кусень… сала. У чарку хлюпнув ту, що «оковита», Ковтнув і побажав вам, друзі милі, Щоби були успішні цілковито Усі, хто нині на «Зеленій хвилі». «Сегодня ночью будут падать звезды…»
Сегодня ночью будут падать звезды, Огромное количество огней… Найди одну, хоть это ночью поздней, И проследи путь до земли за ней. И загадай желанье до паденья, Одно из тех, что ты хранишь в душе. Исполнится, вне всякого сомненья! Вернее… исполняю я уже. «Мо’, по життю я отакий невдаха…»
Мо’, по життю я отакий невдаха, Бо в пошуках дороги до мети Чомусь не мав второваного шляху, Хоч довелось чимало вже пройти. Все якось так: то гори, то яруги, То голий степ, а то трясовина…
На полке узенькой вагонной Сегодня ночь я коротаю. Вагон на стыках перегонов — Как утлый челн в волнах качает. Колес привычная морзянка Не вызывает интереса… Поспать бы надо… Спозаранку Я повстречаюсь вновь с Одессой! Под сводом гулкого вокзала Воскликну так, чтоб слышать эхо: «Ну, что, родная, ожидала? Так вот он я, уже приехал!» Она же, радостно-красива, Плеснув рассветною волною, Шепнет мне на ухо стыдливо: «Я рада встретиться с тобою». «Після усіх одеських різносолів…»
Після усіх одеських різносолів, А їх, повірте, більш ніж вистачало, Приїхавши додому, сів до столу Й дістав із морозилки кусень… сала. У чарку хлюпнув ту, що «оковита», Ковтнув і побажав вам, друзі милі, Щоби були успішні цілковито Усі, хто нині на «Зеленій хвилі». «Сегодня ночью будут падать звезды…»
Сегодня ночью будут падать звезды, Огромное количество огней… Найди одну, хоть это ночью поздней, И проследи путь до земли за ней. И загадай желанье до паденья, Одно из тех, что ты хранишь в душе. Исполнится, вне всякого сомненья! Вернее… исполняю я уже. «Мо’, по життю я отакий невдаха…»
Мо’, по життю я отакий невдаха, Бо в пошуках дороги до мети Чомусь не мав второваного шляху, Хоч довелось чимало вже пройти. Все якось так: то гори, то яруги, То голий степ, а то трясовина…
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І день як вимір нашого життя», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «І день як вимір нашого життя» жанру - Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "І день як вимір нашого життя"