Катерина Федоровська - Спокута на Сліпій горі, Катерина Федоровська

Здогадки Лагоди ще більше підсилювалися, але ж треба було дізнатися ще дещо, тож вона ризикнула спитати.

– Тимоне, а ще мене цікавлять вподобання Микитася у їжі. І взагалі, хто що їсть за вечерею та п’є? – Проникливо так дивилася на сивобородого чоловіка. Чи не викаже її князеві. Про Владислава прямо боялася спитати, але саме йому мала намір підсипати сонного зілля.

Адже процес зняття прокляття був тривалим і клопітким. Лагода не знала, скільки часу витратить на це, тож їй необхідно було, щоб Владислав міцно спав.

– Хм, – нахмурив зморшкувате чоло Тимон. – Взагалі, вино, як правило, п’ють лише князь і Микитась. Ми з Гордієм воліємо мати завжди ясну голову. А щодо їжі, то все ж таки однакове всі їдять. Хіба що князь один любить мариновані сливи, а спеціально для Микитася маринуємо в діжі абрикоси. Дивний він – любить солодкий фрукт їсти засоленим. Сьогодні якраз на вечерю свіжу діжу відкриємо. І подаватимемо й ті, й ті маринади.

– Дякую, Тимоне, – усміхнулася Лагода. Це було ще цікавіше, ніж вона очікувала дізнатися.

Залишилося лише втілити задумане в життя. І тут вона засумнівалася, що ж зробити першим: зняти прокляття з князя чи спробувати знешкодити відьмака.